Алгоритмизация решения задач магнитоупругости тонких тел методом R-функций

Автор(и)

  • Ш. А. Назиров Інститут математики та інформаційних технологій АН Республіки Узбекистан, Узбекистан
  • Ф. М. Нуралиев Інститут математики та інформаційних технологій АН Республіки Узбекистан, Узбекистан

Анотація

Наведено гіпотези магнітопружності тонких оболонок (пластин), на основі яких отримано математичні моделі руху пластин та оболонок в магнітному полі. Ці моделі зображено у вигляді систем диференціальних рівнянь в частинних похідних з відповідними початково-крайовими умовами. Задачі розв’язуються з одночасним використанням варіаційних методів та структурного методу R-функцій. Для проведення обчислювального експерименту з розрахунку магнітопружних пластин та оболонок складної форми розроблено відповідні програмні засоби. Наведено чисельні результати

Біографії авторів

Ш. А. Назиров, Інститут математики та інформаційних технологій АН Республіки Узбекистан

доктор фізізіко-математичних наук

Ф. М. Нуралиев, Інститут математики та інформаційних технологій АН Республіки Узбекистан

кандидат фізико-математичних наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-05-30

Номер

Том 14 № 1 (2011)

Розділ

Прикладна математика

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Ш. А. Назиров, Ф. М. Нуралиев

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
  • Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).