Оцінка впливу взаємодії вуглецю із сполуками карбідів, боридів, нітридів і силіцидів на структуру і властивості композитів алмазFe-Cu-Ni-Sn
Анотація
У рамках теорії пружності отримано вираз для визначення енергії, необхідної для входження атома вуглецю в кристалічну решітку карбідів, боридів, нітридів, силіцидів перехідних металів Ti, V,Cr Mo, Nb, Hf, Cr, W і Zr, а також сполук кремнію і бору, що дозволяє оцінити їх вклад на структуру і властивості композиційних алмазовмісних матеріалів (КАМ) системи Алмаз-Fe-Cu-Ni-Sn в процесі їх одержання. Встановлено,, що введення добавки CrB2 до вихідної шихти Алмаз-51%Fe-32%Cu-9%Ni-8%Sn на відміну від добавок інших тугоплавких сполук забезпечує повне зневуглецювання в перехідній зоні алмаз-матриця шляхом утворення прошарків Cr3C2, Cr7C3 і Fe3C нанорозмірних (5- 40 нм) товщин та істотне підвищення зносостійкості КАМ. Із застосуванням одержаної формули та комплексу методів фізичного матеріалознавства встановлені параметри складу і p-T-t умови гарячої допресовки алмазовмісних систем, які дозволяють набувати кращих фізико-механічних властивостей КАМ, ніж у КАМ, виготовлених промисловими технологіями##submission.downloads##
Опубліковано
2016-11-04
Номер
Розділ
Матеріалознавство в машинобудуванні
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 В. А. Мечник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
