Організація водоохоронних зон в містах України: методичні проблеми та шляхи їх вирішення засобами ландшафтно-екологічного планування

Автор(и)

  • А. А. Клєщ Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-1379-1043
  • Ю. В. Самойлова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

Ключові слова:

водоохоронна зона, ландшафтно-екологічне планування, водоохоронний потенціал, природоохоронні заходи, місто Харків, р. Уди

Анотація

Мета. Розробка методичних підходів до організації водоохоронних зон у містах на основі засад ландшафтно-екологічного планування. Методи. Геоінформаційне моделювання з використанням даних дистанційного зондування Землі. У якості програмного забезпечення для здійснення просторового аналізу даних використовувались операційні можливості ArcGIS 10.0 (зокрема, векторизація, буферизація, інструменти алгебри карт). Результати. Аналіз сучасного українського водоохоронного законодавства виявив низку проблем у проектуванні та організації водоохоронних зон річок у містах. Для їх вирішення сформульовано вихідні положення організації водоохоронних зон у містах, що є похідними від принципів ландшафтно-екологічного планування: 1) єдині норми та однозначність вимог до розробки проекту; 2) комплексний підхід у розробці проектних рішень; 3) підпорядкованість цілей містобудування цілям охорони довкілля; 4) стратегічні цілі та поступовість реалізації політики охорони вод. Обґрунтовано базовий алгоритм ландшафтно-екологічного планування «міських» водоохоронних зон, що складається з 4 етапів: інвентаризації, оцінки, аналізу та узагальнення й розробки концепції організації водоохоронної зони. Запропоновано «гібридний» підхід до проектування водоохоронних зон, що дозволяє коригувати нормативно визначену територіальну конфігурацію відповідно до значення водоохоронного потенціалу ландшафту. Апробація методики здійснена для р. Уди в межах м. Харків, внаслідок чого створено серію картографічних творів, що включає проект меж території водоохоронної зони й зонування її території відповідно до інтегральних цілей. Для визначеної території водоохоронної зони розроблено перелік рекомендованих природоохоронних заходів. Висновки. Застосування принципів ландшафтно-екологічного планування в проектуванні водоохоронних зон міст передбачає необхідність змін існуючих підходів до їх організації. Одержаний у результаті апробації запропонованої методики ГІС-проект може бути використаний як базова модель територіальної конфігурації водоохоронної зони р. Уди в межах Харкова під час здійсненні її проектування.

Посилання

Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 № 213/95-ВР. Дата оновлення: 18.12.2017. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 20.05.2019).

Позаченюк К. А., Петлюкова К. О., Табунщик В. О. Понятие "современный ландшафт" и организация природопользования (на примере водоохранных зон). Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «География». 2013. Т. 26 (65), № 3. С. 299–309.

Пересоляк В. В. Правовий режим водоохоронної зони та прибережної захисної смуги. Науковий віс-ник Ужгородського університету. Серія Право. 2011. Вип. 15. С.118–123.

Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 № 2768-III. Дата оновлення: 18.12.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 (дата звернення: 07.02.2019).

Дроваль О. М. Правовий режим земель водного фонду України : дисс. … канд. юрид. н.: 12.00.06. Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого , Харків, 2016. 226 с.

Дубняк С. С., Дубняк С. А. Оцінка стану і проблеми законодавчого регулювання водоохоронних зон водних об’єктів України. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2005. Том 7. С.25–39.

Богак Л. М., Тимофєєв. М. В. До питання упорядкування забудови прибережних територій в межах міських населених пунктів. Сучасне промислове та цивільне будівництво. Макіївка, 2007. №1. С. 45–51.

Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення госпо-дарської діяльності в них : постанова КМУ від 08.05.1996 № 486. Дата оновлення: 14.12.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF (дата звернення: 20.05.2019).

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92: Наказ Держкоммі-стобудування від 17.04.1992 N 44. Дата оновлення: 20.09.2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044481-92 (дата звернення 20.05.2019).

Покидько І., Мартин А. Нова концепція формування водоохоронних обмежень у використанні земель. Землевпорядний вісник. 2012. №7. С.34-40.

Sonko S. P. Maksymenko N. V., Peresadko V. A., Sukhanova I. P., Vasylenko O. V., Nikitina O. V. Concept of environmentally protective farming for the forest-steppe zone. Вісник Харківського національного уні-верситету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія». Випуск 48, 2018. C. 161-172

Maksymenko N. V., Voronin V. O., Cherkashyna N. I., Sonko S. P. Geochemical aspect of landscape plan-ning in forestry. Journal of Geology, Geography and Geoecology. Issue 22, Volume 27 (1), 2018. P. 81-87

Максименко Н. В., Клєщ А. А., Михайлова К. Ю., Гоголь О. М. Особливості ландшафтно-екологічного планування територій різного функціонального призначення. Географія, Екологія, Туризм: теорія, методологія, практика : Мат. міжнар. наук.-практ. конф., присв. 25- річчю геогр. фак. Терноп. нац. пед. ун-тету імені Володимира Гнатюка, Тернопіль: СМП «Тайп». 2015, С. 249-251.

Максименко Н. В., Зіньковська Л. В. Оценка состояния водной экосистемы р. Харьков средствами ландшафтного планирования. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2014. № 1-2. С. 35–44.

Максименко Н. В., Гоголь О. М. Комплексний ландшафтно-екологічний індекс, як підґрунтя для оцінки стану територій. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії . 2016. Вип. № 24. С. 61–67.

Максименко Н. В. Ландшафтно-екологічне планування: теорія і практика : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. 216 с.

Ландшафтне планування в Україні : методичні настанови / Л. Г. Руденко та інш., Київ, 2014. 114 с.

Максименко Н. В., Клєщ А. А. Напрямки оптимізації природокористування в інвайронментальному менеджменті територій локального рівня організації довкілля. Вісник Дніпропетровського універси-тету. Геологія, географія. 2017. Т. 25 №2. С. 81–88.

Антипов А. Н., Гагаринова О. В., Федоров В. Н. Ландшафтная гидрология : теория, методы, реализа-ция. География и природные ресурсы. 2007. №3. С. 56–67.

Антипов А. Н., Гагаринова О. В. Водно-экологические проблемы территориального развития. Геог-рафия и природные ресурсы. 2009. №1. С. 5–11.

Свидзинская Д. В. Основные геоморфометрические параметры: теория. GIS-LAB. Географические информационные системы и дистанционное зондирование. URL: http://gis-lab.info/qa/geomorphometric-parameters-theory.html (дата звернення: 20.05.2019).

Хромых В. В., Хромых О. В., Ерофеев А. А. Ландшафтный подход к выделению водоохранной зоны реки Ушайки на основе геоинформационного картографирования. Вестник Томского государствен-ного университета. 2013. №370. С. 175 – 178.

Публічна кадастрова карта України. 2016. URL: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta (дата звернення: 20.05.2019).

План зонування території (зонінг) міста Харкова. Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради. URL: https://uga.kharkov.ua/uk/public-information/zoning.html (дата звернення: 20.05.2019).

Генеральний план міста Харкова. Планувальні обмеження. Департамент містобудування, архітек-тури та генерального плану Харківської міської ради. URL: https://uga.kharkov.ua/uk/public-information/genplan-mista-harkova/86-layout-restrictions.html (дата звернення: 20.05.2019).

Клєщ А. А., Максименко Н. В., Пономаренко П. Р. Територіальна структура природокористування міста Харків. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. № 1−2 (27). С. 23−34.

Моделювання стану компонентів довкілля для створення системи екологічного менеджменту терито-рій різного функціонального призначення : звіт про науково-дослідну роботу / Тітенко Г. В. та ін. – Харків, 2016. 306 с.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля