Про деякі ключові принципи гідрологічного моделювання при роботі із геопросторовими даними
Ключові слова:
гідрологічна модель, геопросторові дані, гідрологічний режим водозбору, водозбірний басейн, паводок, повень, цифрова модель, рельєф, місцевість, геоінформаційна модельАнотація
Подається загальна концепція розподіленого гідрологічного моделювання через ГІС-засоби. Обговорюються деякі особливості геоінформаційних моделей, які використовуються для відтворення гідрологічного компоненту середовища водозбірних басейнів. Подаються окремі ключові принципи розподіленого моделювання, яке відтворює гідрологічний режим водозборів геопросторові дані. Окремо обговорюється поняття геопросторових даних як первинної інформації для ГІС-моделювання. Наводяться релевантні приклади як з відомих ГІС-платформ, так і з посиланням на графічний інтерфейс користувача авторського програмного забезпечення.
Посилання
Костріков С. В. Про можливість моделювання гідрологічного режиму водозбору через характеристики мережі рельєфу./ С.В.Костріков. // Вестн. ХНУ. – 2001. – № 521: Геологія, Географія, Екологія. – С. 175-179.
Костріков С. В. Моделювання гідролого-геоморфологічних характеристик водозбору / С. В. Костріков, Б. Н. Воробйов. // Український географічний журнал. – 2002. – № 2 – С. 43-48.
Костріков С. В. Реалізація розподіленої гідрологічної моделі руслових витрат від дощових паводків у річковому басейні./ С.В.Костріков. // Людина і довкілля. 2002. Вип. 4. – Х.: Видавництво ХНУ, 2003. – С. 77-81.
Виссмен У., Харбаф Т., Кнэпп Д. Введение в гидрологию. Пер. с англ – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 470 с.
Костріков С. В. Цифрові моделі місцевості і три напрямки в геоінформаційному моделюванні водозборів./ С. В. Костріков. // Людина і довкілля. 2002. Вип. 3. – Х.: Видавництво ХНУ, 2002. – С.49-54.
Костріков С. В., Воробйов Б. Н. Формалізована модель флювіального рельєфоутворення та її реалізація в програмному забезпеченні./ С. В. Костріков, Б. Н. Воробьов// Геоінформатика – GEOINFORMATIKA – 2005. – № 4. – С. 45-53.
Abbot, M. B. An introduction to the European Hydrologic System - Systeme Hydologique Europeen."SHE". 1: History and philosophy of a physically based, distributed modelling system./ M. B. Ab-bot, J. C. Bathurst, J. A. Cunge, P. E. O'Connell, J. Rasmussen // Journal of Hydrology. – 1990. - Vol. 87 – P. 45-59.
Beven K. J. TOPMODEL: a critique / K. J. Beven. // Hydrological Processes. – 1997. – Vol. 11. – P. 1069-1085.
Костріков С. В. Водозбірний басейн як об’єкт фрактального моделювання // Вісник Харківського університету./ С. В. Костріков. – 1999. - № 455. – Геологія, Географія, Екологія. – С. 109-113.
Соколовский Д. Л. Речной сток (Основы теории и методики расчетов)./ Д. Л. Соколовский – Л.: Гидрометеоиздат, 1968. – 431 с.
ОгиевскийА.В. Гидрология суши(общая и инженерная).Учебн. для вузов. 4-е изд./А.В. Огиевский.– М.: Сельхозгиз,1951.–657с.
Костріков С. В. Автоматизований розрахунок за допомогою модуля-додатка ГІС руслових максимумів від талих вод./ С.В.Костріков. // Вісник ХНУ. – 2002. – № 563: Геологія – Географія – Екологія. – С. 205-211.
Maidment D. R. GIS for Water Resources./ D. R. Maidment. – Redlands: ESRI Press, 2009. – 205 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).