On Some Key Principles Hydrological Simulation To Work With Geospatial Information
Keywords:
a distributed hydrological model, geospatial data, watershed hydrology, watershed, spring and summer floods, digital elevation model, geoinformation model of a watershedAbstract
The paper represents the general concept of the watershed distributed models. Some fundamental peculiarities of the GIS-models for watershed hydrology have been discussed as well as key issues relevant to the distributed hydrological modeling done. In addition the geospatial data concept has been outlined in details, since this data accepted as the initial data sources for the GIS-modeling in the relevant domain. The paper has given some relevant examples from both well-known GIS, and author’s original software.
References
Костріков С. В. Про можливість моделювання гідрологічного режиму водозбору через характеристики мережі рельєфу./ С.В.Костріков. // Вестн. ХНУ. – 2001. – № 521: Геологія, Географія, Екологія. – С. 175-179.
Костріков С. В. Моделювання гідролого-геоморфологічних характеристик водозбору / С. В. Костріков, Б. Н. Воробйов. // Український географічний журнал. – 2002. – № 2 – С. 43-48.
Костріков С. В. Реалізація розподіленої гідрологічної моделі руслових витрат від дощових паводків у річковому басейні./ С.В.Костріков. // Людина і довкілля. 2002. Вип. 4. – Х.: Видавництво ХНУ, 2003. – С. 77-81.
Виссмен У., Харбаф Т., Кнэпп Д. Введение в гидрологию. Пер. с англ – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 470 с.
Костріков С. В. Цифрові моделі місцевості і три напрямки в геоінформаційному моделюванні водозборів./ С. В. Костріков. // Людина і довкілля. 2002. Вип. 3. – Х.: Видавництво ХНУ, 2002. – С.49-54.
Костріков С. В., Воробйов Б. Н. Формалізована модель флювіального рельєфоутворення та її реалізація в програмному забезпеченні./ С. В. Костріков, Б. Н. Воробьов// Геоінформатика – GEOINFORMATIKA – 2005. – № 4. – С. 45-53.
Abbot, M. B. An introduction to the European Hydrologic System - Systeme Hydologique Europeen."SHE". 1: History and philosophy of a physically based, distributed modelling system./ M. B. Ab-bot, J. C. Bathurst, J. A. Cunge, P. E. O'Connell, J. Rasmussen // Journal of Hydrology. – 1990. - Vol. 87 – P. 45-59.
Beven K. J. TOPMODEL: a critique / K. J. Beven. // Hydrological Processes. – 1997. – Vol. 11. – P. 1069-1085.
Костріков С. В. Водозбірний басейн як об’єкт фрактального моделювання // Вісник Харківського університету./ С. В. Костріков. – 1999. - № 455. – Геологія, Географія, Екологія. – С. 109-113.
Соколовский Д. Л. Речной сток (Основы теории и методики расчетов)./ Д. Л. Соколовский – Л.: Гидрометеоиздат, 1968. – 431 с.
ОгиевскийА.В. Гидрология суши(общая и инженерная).Учебн. для вузов. 4-е изд./А.В. Огиевский.– М.: Сельхозгиз,1951.–657с.
Костріков С. В. Автоматизований розрахунок за допомогою модуля-додатка ГІС руслових максимумів від талих вод./ С.В.Костріков. // Вісник ХНУ. – 2002. – № 563: Геологія – Географія – Екологія. – С. 205-211.
Maidment D. R. GIS for Water Resources./ D. R. Maidment. – Redlands: ESRI Press, 2009. – 205 p.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
