Mineralization of Drinking Water as Indicator of Water Quality and Factor of the E Influence to the Human Health

Authors

  • Т. А. Сафранов Odessa State Environmental University, Ukraine

Keywords:

mineralization, optimal condition, human health

Abstract

Purpose. The hygienic aspect of drinking water safety and quality can be defined by the indices of epidemic safety, sanitary, chemical and radiation indices, as well as the optimal content of mineral substances, i.e. a mineral composition adequate to the physiological need of a human body: total hardness, total alkalinity, the content of iodine, potassium, calcium, magnesium, sodium, fluorine and solid residual (mineralization) Assessment of drinking water mineralization as indicator of water quality. Possible impact of mineralization level to the health of population in urbanized territories of Ukraine. Methods. Assessment of drinking water mineralization level is based on water supply organizations providing the investigations in the different urbanized territories of Ukraine. Results.  The estimation of drinking water mineralization from surface and underground sources for water supply of local urbanized territories of Ukraine had been done. Also the analysis of water quality indicator in this content and possible influence on human health had been presented. Conclusions. Fluctuations of mineralization and indicators of the physiological usefulness of the mineral composition compared with the range of optimum had been marked as a distinguishing. After clearing underground waters in pumped-out complexes, their mineralization is usually reduced to an optimal value, but also significantly reduces the concentration of calcium, magnesium and other essential elements. Numerous literary indications indicate a connection between the level of mineralization (composition) of drinking water and the state of health of the population. There is a correlation between the level of mineralization (balance of mineral composition) of drinking water and human health. Long-term consumption of drinking water with an imbalance of essential mineral components can be one of the negative impacts on public health.

Author Biography

Т. А. Сафранов, Odessa State Environmental University

д-р геол.-мін. наук, проф.

References

Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДсанПіН 2.2.4-171-10). К., 2010. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10

ДСТУ 7525:2014. «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості». К.: Мінекономрозвитку України, 2014. 25 с.

Вступ до медичної геології. У двох томах /за редакцією Г.І. Рудька, О.М. Адаменка. К.: Академпрес, 2010.

Обсуждение оптимального минерального состава питьевой воды. URL: https://geektimes.ru/post/295801/ (дата звернення: 20.01.2018).

Штанников Е.В., Сумовская А.Е., Объедкова Г.Ю. Изучение эмбриотоксического и тератогенного действия воды повышенной минерализации. Гигиена и санитария. 1985. №9. С. 19-20.

Акулов К.И., Буштуева К.А., Гончарук Е.И. и др. Коммунальная гигиена / Под ред. К. И. Акулова, К. А. Буштуевой. М.: Медицина 1986. 608 с.

Мокієнко А.В. Мінеральний склад питних та мінеральних вод як фактор впливу на здоров’я населення (огляд літератури). Вода: Гигиена и Экология. 2015. № 1-2 (3). С. 173-201.

Яковлєв В. В. Перспективні джерела природних вод для питного водопостачання України, їх охорона і раціональне використання: дис. … докт. геол. наук: 21.06.01 – екологічна безпека/ Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2017. 351 с. URL: http://www.igns.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ Dysertatsiya-Yakovlev-V.V..pdf (дата звернення: 29.01.2018).

Валяшко М. Г. Закономерности формирования месторождения солей. М., 1962. 214 с.

Шестопалов В. М., Негода Г. Н., Овчинникова Н. Б. и др. Классификация минеральных вод Украины: монография. К. : Макком, 2003. 121 с.

Белоусова А. П. Экологическая гидрогеология : М. : ИКЦ «Академкнига», 2007. 397 с.

Сафранов Т.А., Поліщук А.А., Юрченко В.О., Яришкіна Л.О. Оцінка оптимального мінерального складу питних вод систем централізованого водопостачання окремих міських агломерацій України. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2016. №3-4(26). С. 51-61.

Safranov T., Husieva K. Balanced Mineral Composition of Drinking Water as an Influence on the Public Health at the Urban Agglomerations of the Northwestern Black Sea Region. Water Security: Monograph. Editors; prof. Olena Mitryasova & prof. Chad Staddon. – Mykolaiv: PMBSNU – Bristol: UWE, 2016. PP.192 – 207.

Сафранов Т.А., Грабко Н.В., Поліщук А.А., Трохименко Г.Г. Збалансованість мінерального складу питних вод як чинник впливу на здоров’я населення міських агломерацій Північно-Західного Причо-рномор’я. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2016. № 20. С. 5-17.

Справочник по водным ресурсам / под ред. Б. И. Стрельца. Киев : Урожай, 1987. 302 с.

Мацієвська О.О. Оцінювання якості питної води м. Львів та дослідження впливу води різної якості на показники крові людини. Медико-гідрогеохімічні чинники геологічного середовища України: моногра-фія / за ред. проф. Г.І. Рудька. Київ – Чернівці: Букрек, 2015. Розділ 12. С. 495-535.

Downloads

Issue

No. 1-2(29) (2018): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Section

Anthropogenic Influence on a Natural Environment

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).