Agriculture Specialization as the Driving Force for Evolutional Transformation of Neoecology in Noocology

Authors

  • С. П. Сонько Uman National University of Horticulture, Ukraine
  • С. П. Полторецький Uman National University of Horticulture, Ukraine
  • О. В. Василенко Uman National University of Horticulture, Ukraine
  • Н. О. Шевченко Uman National University of Horticulture, Ukraine

Keywords:

agroecology, agroecosystem, specialization, noosphere, biodiversity, monoculture

Abstract

The specialization of agriculture, which has long been regarded as an economic category, is today gaining a new meaning - environmental content, becoming a link between human nutritional needs and the ability of natural ecosystems to address these problems.Purpose. To substantiate the scientific need to "fit in" the specialization of agriculture in the dynamics of natural ecosystems on the complex path of their transformation into agroecosystems.Results. The process of interaction between nature and society (movement) in planetary space-time is represented as two of its main components - nature and society. One of the main causes of the environmental problem lies in the different speeds of development of nature and society. The result of this difference is necessarily "delayed" in the geographical space. Such "prints" were found in the Kharkiv region, where the dynamics of agroecosystems were studied. Because the boundaries of agro-ecosystems are constructive, that is, they are constantly changing, they form their spatial entities, different from administrative boundaries. But in natural ecosystems, adaptation mechanisms are much more sophisticated, primarily because of the multilevel nature of natural communities as opposed to the monoculture practiced in agroecosystems. Adaptive agroecosystems are widely used to solve the environmental problems of modern agriculture, in which widespread consideration, full steam crop rotation, biodiversity increases, manure is completely utilized, biomethods are applied. Actually, adaptation is the search for such forms of agriculture that would meet the natural capabilities of a certain area.Conclusions. In the course of noospherogenesis, the species "Homo Sapiens" has formed its own, no less natural, ecosystem - an agroecosystem that has undergone a complex evolution. Given that agriculture is the closest in terms of material-energy relations to the natural ecosystems of the industry, the search for such forms of management (specialization) that would meet the natural capabilities of a particular area is probably the main task, the solution of which will promote a balanced use of the agro-sphere. From the point of view of the theory and methodology of environmental science, noospheric ecosystems, among which the closest to the natural ones are agroecosystems, have already been formed and can become the object of research that will bring neo-ecology known to domestic ecologists, but not generally observed.

Author Biographies

С. П. Сонько, Uman National University of Horticulture

д-р геогр. наук, проф.

С. П. Полторецький, Uman National University of Horticulture

д-р с.-г. наук, проф.

О. В. Василенко, Uman National University of Horticulture

канд. с.-г. наук, доц.

Н. О. Шевченко, Uman National University of Horticulture

канд. економ. наук, доц.

References

Антонюк Л., Корсак К., Корсак Ю.,Сонько С. та ін. Загроза екологічного і духовно-інтелектуального світових колапсів і нові національні засоби боротьби з ними. Освіта і наука у сфері національної без-пеки: проблеми і пріоритети розвитку : зб. наук. праць ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю відродження та 450-річчю утворення Національного університету «Острозька академія» (14 червня 2019 р., м. Острог). Острог, 2019. С. 13-19.

Антонюк Л., Корсак К., Корсак Ю.,Сонько С. та ін. Ноомислення як засіб ліквідації частини загроз духовно-інтелектуального колапсу. Вища школа. Науковий журнал, №7, 2019. С. 32-45.

Балашова Н.Н. Мировые тенденции производства и потребления нута . Зерновое хозяйство. 2003. № 8. С. 5–8.

Бедленд — бесплодные земли нашей планеты . URL: http://paikea.ru/badland/(дата звернення 30.09.2019)

Важенин А.А. Иерархии центральных мест и закономерности в развитии систем расселения. Известия АН. Серия географическая. 2002, № 5, С. 64–71.

Горшков В.Г. Физические и биологические основи устойчивости жизни. М.:ВИНИТИ. 1995. 450 с.

Демидась Г.І., Квітко Г.П., Гетман Н.Я., Рижій посівний – олійна культура альтернативна ріпаку ярому для виробництва біодизеля. Збірник наукових праць ВНАУ. Вінниця: ВНАУ, 2011. Т. 8. № 48. С. 3–8

Евгений Лупанов, Алина Чердакова, Владимир Марков, Евгений Иванов. Биоразнообразие и охрана природы 2-е изд., испр. и доп. Учебник и практикум для вузов. Litres, 2019.

Екологічні основи збалансованого природокористування у агросфері: навч. посіб./за ред. С. П. Сонька, Н. В. Максименко. Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2015. 568 с.

Мироненко Н.С., Сорокин М.Ю. Факторы сжатия географического пространства. География. 2001 №48. https://geo.1sept.ru/article.php?ID=200104802

Кривда Ю. І., Демиденко В. Г., Терещенко Н. М., Коваленко Т. В. Калініченко О. М., Івасиків Л. П., Шапталенко А. П. Баланс елементів живлення і гумусу в землеробстві Черкаської області за 2018 рік. Голоднянське: Укрдержродючість. 2009. С. 1-35.

Куценко М. В. Вступ до географічних інформаційних систем та моделювання стану довкілля: На-вч.посібник. Х.: Екограф,2008. 204 с.

Lester R.Brown. Conserning soils. State of the World, 1984. P.53-73

Орлов Д. С., Бирюкова О. Н., Розанова М. С. Долнительные показателигумусного состояния почв и их генетических горизонтов. Почвоведение, 2004. (8), 918 – 926

Рогачев С. В. Пространственные инверсии. Десять ситуаций для анализа. География. №27, 1999 //http//geo.1september.ru.

Riabovol, I., Riabovol, L., Diordiieva, I., Poltoretskyi, S., Lubchenko, A., Kononenko, L., Kryzhanovskiy, V. Evaluation of resistance to diseases of soft winter wheat samples created by hybridization of ecologically and geographically remote forms. Ukrainian Journal of Ecology, 2018, 8(3), pp. 33–36.

Шикула Н. К. Почвозащитная система земледелия. Х.:Прапор.1987.

Сельскохозяйственные экосистемы. М.:Агропромиздат,1987. С.148.

Sonko. S. Man in Noosphere: Evolution and Further Development. Philosophy and Cosmology, 2019. V. 22. P.51-75. DOI: https://doi.org/10.29202/phil-cosm/22/5

Світличний О. О.,Чорний С. Г. Основи ерозіознавства. Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. 266 с.

Скитський В. Ю., Шевченко А. М., Степанова Т. Є. Аналіз зразків колекції нуту за продуктивністю та придатністю використання в селекції на сході України. Генетичні ресурси рослин. 2009. № 7. С. 134–138.

Сонько С. П. Виробнича типологія сільського господарства Харківської області: тридцять років по-тому. Часопис соціально-економічної географії. 2015. Вип. 19 (2). С. 30-39.

Сонько С. П. Засадничі принципи ноосферного природокористування у контексті концепції сталого розвитку. Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ, №8, 2006. С. 74-87.

Сонько С. П. Екологічні проблеми сучасного сільського господарства та шляхи їх вирішення. Агрое-літа. Всеукраїнський аграрний журнал. 2016. №1 (36)/ C.52-53.

Сонько С. П. Екологія агроландшафтів і програмовані технології вирощування сільськогосподарських культур. Збірн.наук.праць Уманського НУС. Ч.1. Агрономія. 2010. Вип. 73. С.360-365.

Сонько С. П. Концепция агроэкосистем как теоретическая основа экологически безопасного приро-допользования. Труды кафедры размещения производительных сил и технологий производства. Вы-пуск 1. Кривой Рог,1997. С.77-85

Сонько С. П., Максименко Н. В., Пересадько В. А., Суханова І. П., Василенко О. В., Нікітіна О. В. Концепція екологічно-ощадливого землеробства для лісостепової зони. Вісник Харківського націона-льного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія». № 48(2018). C. 161-172. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-48-14.

Сонько С. П., Максименко Н. В. Просторові і часові механізми антропогенної експансії агроландша-фту. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. Вип. 2 (15). 2013. С.5-21.

Сонько С. П. Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми. Монографія. К.:Ніка Центр,2003, 287 с.

Сонько С.П. Сучасна модифікація теорії економічного районування. Регіональна економіка. №3, 2005. С.13-28. http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/399

Суханова І. П., Сонько С. П. Прагнення до біорізноманіття – запорука стійкого сільського господарс-тва. Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства. Збірник тез ІV Міжвузівської на-уково-практичної конференції 16 - 17 жовтня 2014 року. Ред. Непочатенко О. О. Ред-вид.центр УНУС.-Умань,2014. С.24-27.

Чернега І. І. Шевченко Н. О., Бленда Н. О. Labour compensation as a socio-economic category and the main source of income of the population of Ukraine (Оплата праці як соціально-економічна категорія та основне джерело доходу населення України). Економіка АПК. 2017. № 6. С. 85-91.

Заславский М. Н. Эрозиоведение. M.:Высшая школа. 1987.

Yablokov, A., Levchenko. V. The Biosphere as a Living System 1. On the Harmonization of Human and Biosphere Relationship. The journal philosophy and cosmology, 18, 2017. P. 52–83.

Published

2019-10-15