Ecological-Geochemical Aspects Of Modern Sedimentation On The Shelf Of The Black Sea
Keywords:
geochemical processes, hypertrophication, shelfAbstract
This work is analysed of conditions of a sedimentation has shown, that their changes are connected to increase of an outlet of biogenic matters and transferring from eutrophic to hypertrophic phase of development of basin at last decades. The geochemical consequences of pollution on a shelf are shown in summer activization of reduction conditions, decrease pH of deposits, presence of aboriginal hydrogen sulphide.
References
Виноградов М. Е. Верхняя граница сероводородных вод и тенденция изменения глуби-ны ее залегания в Черном море. / М.Е.Виноградов. // Океанология. – 1991. – Т. 31, вып.3. – С. 414 - 420.
Зайцев Ю. П. Экологическое состояние шельфовой зоны Черного моря у побережья Украины. / Ю. П. Зайцев.// Гидробиол. журн. – 1992. – Т. 28, №4. – С. 3 – 18.
Кешмен Д. Фораминиферы: Пер. с англ./ Д. Кешмен – М. –Л.: ОНТИ, 1933. – 459 с.
Кравчук Г. О. Сульфідизація бентосних форамініфер як прояв сучасних змін геоекологічних умов на північно-західному шельфі Чорного моря./ Г. О. Кравчук. // Н/ж «Геология и полезные ископаемые Мирового океана».– К.:ОМГОР НАНУ, 2011 – №2(24) – С. 55-61.
Кравчук О. П. Геотоксикология морской среды. / О. П. Кравчук, В. П. Пунько, В. Н. Кадурин, И. А. Сучков – Одесса: Астропринт, 1996. – 216 с.
Павлидис Ю. А. Фации шельфа. / Ю. А. Павлидис, Ф. А. Щербаков – М.: ИО РАН, 1995. – 151 с.
Руководство по методам химического анализа морских вод. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977. – 204 с.
Свертилов А. А. Физико-химические факторы миграции тяжелых металлов в донных осадках Северо-западного шельфа Черного моря/ А. А. Свертилов, Ю. М. Деньга, Л. Н. Хапченко, Д. А. Свертилов, А. В. Чугай, А. О. Кравчук. // Метеорология, климатология и гидрология. – 1999. – Вып. 37. – С. 71-78.
Усенко В. П. Методологічні принципи дослідження геоекосистеми Чорного моря. / В. П. Усенко, А. Ю. Митропольський // Геологія в ХХІ столітті: Шляхи розвитку та перспективи. – К.: Знання, 2001. – С. 298 – 311.
Фесюнов О. Е. Геоэкология северо-западного шельфа Черного моря. / О. Е. Фесюнов– Одесса: Астропринт, 2000. – 97 с.
Химический анализ морских осадков / Отв. редактор Э. А. Остроумов. – М.: Наука, 1980. – 210 с.
Хованский А. Д. Ландшафтно–геохимическое районирование Черного моря. / А. Д. Хованский, А. Ю. Митропольский // Стратиграфия и корреляция морских и континентальных отложений Украины. – К.: Наукова думка, 1987. – С. 123 –134.
Шуйський Ю. Д. Типи берегів Світового океану./ Ю. Д. Шуйський – Одеса: Астропринт, 2000. – 479 с.
Шуйський Ю. Д. Абразiя та ii роль в осадкоутвореннi на пiвнiчно-захiдних берегах Чорного моря. / Ю. Д. Шуйський, М.Ф.Ротар // Геологiя узбережжя i дна Чорного та Азовського морiв у межах УРСР. – К.: КГУ, 1975. – № 8. – С. 58 – 66.
Geslin E. Abnormal texture in the wall of deformed tests of Ammonia (Hialine foraminifer). / E.Geslin, J.-P. Debenay, M. Lesourd // Journal of Foraminiferal Research. – 1998. – №28 (2). – P. 1–17.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
