THE QUESTION OF CLASSIFICATION OF FOREST FIRE RISKS
Keywords:
wildfire, environmental, risk,Abstract
Theoretical study to determine the factors that influence emergencies natural disasters caused by fire in the environment. An improved classification of forest fire risks and identified key priorities for further research to develop a methodology for assessing of forest fire risksReferences
Андреев Ю. А. Результаты оценки лесопожарных рисков как основа планирования противопожарных мероприятий / Ю.А. Андреев, А.Ю. Андреев, С.П. Амельчугов, В.М. Груманс // Труды Санкт-Петербургского научно-исследовательского институталесногохозяйства. - №4, 2014. – С. 59-70.
Брушлинский Н. Н. О понятии пожарного риска и связанных с ним понятиях / Н. Н. Брушлинский // Пожарная безопасность. – 1999. - № 3. – С. 83-84.
Воробьев О. Ю. Эвентология безопасности / О. Ю. Воробьев //Труды X Международ. ФАМ- ЭБ конференции по финансово-актуарной математике и эвентологии безопасности, Красноярск: НИИППБ, СФУ, 2011. – С. 93-103
Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 :2010. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 23с.
F.R.A.M.E: Fire Risk Assessment Method for Engineering. 2008, http://www.framemethod.net.
Downloads
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).