Протиерозійна оптимізація землекористування сільськогосподарських підприємств: локальний рівень
Ключові слова:
впорядкування угідь, водна ерозія, ґрунтозахисна оптимізація, математичне моделюванняАнотація
Мета. Розкрити переваги та вади сучасного стану протиерозійного проектування на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства. Методи. Картографічні, розрахунковий, геоінформаційний аналіз, статистично-математичні. Результати. На прикладі конкретного господарства показано недоліки існуючої структури посівних площ у протиерозійному аспекті. Проведено її оптимізацію з урахуванням спеціалізації господарства. Проаналізовано змив ґрунту за різних сценаріїв землекористування. Висновки. Структура посівних площ, відповідаючи формальним вимогам нормативних актів, не забезпечує адекватний захист від водної ерозії. Вона потребує додаткової експертизи з використанням математичних моделей ерозії.
Посилання
Булигін С.Ю. Формування екологічно сталих агроландшафтів. К.: Урожай, 2005. 300 с.
Куценко М.В. Комплексна просторова оптимізація структури сільськогосподарських угідь: регіона-льний рівень. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», 2014 (10), 99-105.
Куценко М.В., Круглов О.В. Грунтозахисна оптимізація структури сільськогосподарських угідь. Вісн. аграрної науки,. 2014(1), 51-54.
Тімченко Д.О., Куценко М.В., Круглов О.В., Назарок П.Г. Оцінювання ерозійної небезпеки грунтів під час проведення землевпорядних робіт. Агроекологічний журнал. 2015(1). 59-62.
Светличный А.А., Черный С.Г., Швебс Г.И. Эрозиоведение: теоретические и прикладные аспекты. Сумы: Университетская книга, 2004. 410 с.
Куценко М.В., Тімченко Д.О. Теоретичні основи організації системи охорони ґрунтів від ерозії в Україні: Монографія. Харків: КП “Міська друкарня”, 2016. 240 с.
“Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах” Постанова кабінету міністрів України від 11 лютого 2010 р. № 164 //Офіційний вісник України. 2010 (№ 13). 33 – 34.
“Про затвердження Методичних рекомендації щодо розроблення проектів землеустрою, що забезпе-чують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь”. Наказ № 396 від 02.10.2013. Землевпорядний вісник, 2013 (10). 52 – 63.
“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)” Закон України № 191-VIII /Голос України від 04.04.2015. № 61.
Якість грунту. Визначення потенційної загрози ерозії під впливом дощів : ДСТУ 7904:2015. – [Чинний від 2016-07-01]. – К.: ДП УкрНДНЦ, 2016. 12 с. – (Національний стандарт України).
Ачасов А., Ачасова А. До питання формування аграрних геоінформаційних систем. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», 2016 (14). 15-19.
Мирцхулава Ц.Е. Инженерные методы расчета и прогноза водной эрозии. М.: Колос, 1970. 240 с.
Балакай Н.И. Оценка интенсивности проявления эрозии и почвозащитное действие сельскохозяйст-венных культур. Науч. журн. КубГАУ, 2011 (65 (01). 1-11.
Моргун Ф.Т., Шикула Н.К., Тарарико А.Г. Почвозащитное земледелие. К.: Урожай, 1983. 240 с.
Куценко М.В. Просторова оптимізація структури сільськогосподарських угідь. Вісник аграрної науки, 2015 (5). 11 –
Круглов О.В. Математика проти ерозії. Український Фармер, 2017 (2). 74 - 76.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).