Дослідження змін трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006-2018 рр
Ключові слова:
евтрофікація, хлорофіл, бактеріопланктон, TSI, TRIX,Анотація
Мета. Оцінка трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006-2018 рр. Методи. Визначення гідрологічних, гідрохімічних і гідробіологічних характеристик водного середовища водойми проводилися за стандартними методиками. Використані чотири індикатори евтрофікації вод: концентрація хлорофілу а, чисельність бактеріопланктону, трофічні індекси TSI і TRIX. Результати. Проаналізовано особливості фізико-хімічних характеристик вод водосховища. Зафіксована підвищена температура води в середині і пониззі водосховища порівняно з верхів’ям. Виявлено зростання мінералізації вод в напрямку від пониззя до верхів’я, де найчастіше фіксувалося критичне для життя гідробіонтів зниження концентрацій кисню. Проведений аналіз довгострокових змін хлорофілу а і бактеріопланктону. На основі результатів комплексних досліджень влітку 2006-2019 рр. проведено оцінку трофічного стану вод різних ділянок водосховища. Виявлені статистичні взаємозв’язки між показниками трофічного стану і фізико-хімічними характеристиками водойми. Зареєстрований тісний позитивний кореляційний зв’язок між вмістом хлорофілу а і чисельністю бактеріопланктону, що обумовлено функціональною залежністю бактерій від органічної речовини, яка продукується фітопланктоном. Показано, що зі збільшенням обсягів води у водосховищі значення цих індикаторів трофічного стану зменшувалися, що підтверджено тісним негативним кореляційним зв’язком між ними і глибиною водойми. Вперше показано, що прозорість води виявила тісні значимі негативні кореляційні зв'язки з усіма індексами і індикаторами трофічного статусу вод, що свідчить про можливість використання прозорості в якості простого індикатора трофічного стану вод, оскільки чим прозоріше води, тим нижче трофність вод і вище якість водного середовища. Висновки. Встановлено, що оцінки трофічного статусу Кучурганського водосховища за хлорофілом а, бактеріопланктоном і трофічним індексом TSI практично співпадають і свідчать про зростання трофічного статусу водойми з евтрофного до гіпертрофного в останні 2016-2018 рр. Верхів’я водосховища характеризувалося підвищеною трофністю вод у порівнянні з центральною ділянкою та пониззям. Значення трофічного індексу TRIX, який був розроблений для оцінки морських вод, практично завжди указували на більш високий трофічний статус, ніж інші індикатори.
Посилання
Филипенко С.И. Экологические проблемы Кучурганского водохранилища. Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: материалы V междунар. науч.-практ. конф., г. Тирасполь, 14 нояб. 2014 г. Тирасполь, 2014. С. 283-286.
Усатый М., Унгуряну Л., Крепис О., Стругуля О., Усатый А., Шаптефраць Н. Массовое развитие сине-зеленых водорослей в Кучурганском водохранилище, его причины, последствия и предотвращение. Управление бассейном трансграничного Днестра в рамках нового бассейнового Договора: материалы междунар. конф., г. Кишинев, 20-21 сент. 2013 г. Chişinău, 2013. С. 438-442.
Игнатьев И., Слесаренок С., Тромбицкий И. Проект «Демократизация управления трансграничным бассейном реки Днестр» – хороший пример внедрения интегрированного управления водными ресур-сами. Бассейн реки Днестр: экологические проблемы и управление трансграничными природными ре-сурсами: материалы междунар. научн.-практ. конф. Тирасполь, 2010. С. 75-78.
Carlson R.E. A trofic state index for lakes. Limnology and Oceanography, 1977. 22. P. 361-369.
Vollenweider R.A., Giovanardi F., Montanari G., Rinaldi A Characterization of the trophic conditions of marine coastal waters with special reference to the NW Adriatic sea: proposal for a trophic scale, turbidity and generalized water quality index. Environmetrics, 1998. № 9. P. 329-357.
Ковалева Н., Мединец В., Снигирев С., Дерезюк Н. Оценка качества вод водных объектов Нижнего Днестра. Міжнародна співпраця і управління транскордонним басейном для оздоровлення річки Дністер: матеріали. міжнар. конф., Одеса, 30 вересня-1 жовтня 2009. Одеса, 2009. С. 131-135.
Медінець В.І., Ковальова Н.В. Оцінка трофічного стану водоймищ дельтової частини Дністра з вико-ристанням індексу TSI. Эколого-экономические проблемы Днестра: тезисы докл. VII – междунар. науч.-практ. Конф., г. Одесса, 07 октября -08 октября 2010 г. Одесса, 2010. С.45.
Мединец В.И., Конарева О.П., Ковалева Н.В., Снегирев С.М., Биланчин Я.М., Чичкин В.Н., Газетов Е.И., Дерезюк Н.В., Назарчук Ю.С. Результаты исследовательского мониторинга в районе бассейна Нижнего Днестра. Управление бассейном трансграничной реки Днестр и водная рамочная директива Европейского союза: материалы междунар. конф. Г.Кишинев, 2-3 октября 2008 г. Chisinau: Eco-TIRAS, 2008. C. 192-195.
Ковальова Н.В., Медінець В.І., Конарева О.П., Снігірьов С.М., Медінець С.В., Солтис І.Е. Гідроеко-логічний дослідницький моніторинг басейну Нижнього Дністра. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В.Гнатюка. Сер. Біол., Спец. вип.: Гідроекологія, 2010. № 3(44). С. 113-116. ISSN 2078-2357.
Ковалева Н.В., Мединец В.И., Конарева О.И., Мединец С.В. Интегральная оценка трофического со-стояния водных объектов дельтовой части Днестра. Современные проблемы гидроэкологии. Перспек-тивы, пути и методы решения: материалы ІІІ междунар. науч. конф, Херсон, 17-19 мая 2012 г. Хер-сон, 2012. С. 198-201.
Ковалева Н.В, Мединец В.И., Мединец С.В. Трофический статус вод Кучурганского лимана в 2006-2017 гг. Интегрированное управление трансграничным бассейном Днестра: платформа для сотруд-ничества и современные вызовы: материалы междунар. конф., Тирасполь, 26-27 октября 2017 г. Ти-располь: Eco-TIRAS, 2017. С. 183-187.
Eutrophication of Waters, Monitoring, Asessment and Control. OECD (Organisation for Economic Coop-eration and Development). Paris: OECD, 1982.
Романенко В.Д., Жукинский В.М., Оксіюк О.П., та ін. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. К.: СИМВОЛ-Т, 1998. 28 с.
Ковальова Н. В., Медінець В. І., Медінець С. В., Конарева О. П., Солтис І. Є., Газетов Є. І. Трофічний статус дельтових озер Дністра у 2006-2017 рр. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», 2018. Вип. 18. С. 30-41.
Ковалева Н.В., Мединец В.И. Оценка современного состояния вод Днестровского лимана с использо-ванием трофических индексов TSI и TRIX. Лимани північно-західного Причорномор’я: актуальні гідро екологічні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Одеса, 12-14 ве-ресня 2012 р. Одеса: Одеський державний екологічний університет, 2012. С. 94-97.
Ковальова Н. В., Медінець В. І., Медінець С. В. Трофічний стан вод Дністровського лиману в літні періоди 2012-2017 рр. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокори-стування: освіта – наука – виробництво – 2018: зб. тез. доп. XХI міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 18-20 квітня 2018 року. Харків, 2018. С. 103-106
Ковальова Н.В., Медінець В.І., Мілева А.П., Ботнар М.Г., Снігірьов С.М., Газєтов Є. І., Медінець С.В. Порівняльна оцінка якості прибережних морських вод Одеської затоки і району острову Зміїний в 2016 р. Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Серія: «Екологія», 2017. Вип. 16. С. 132-140.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
