Водойми міста Львова: сучасний геоекологічний стан та можливості його покращення

Анотація

Мета. Характеристика геоекологічного стану водойм у місті Львові для розробки рекомендацій щодо охорони, збереження та підвищення їх функціонального використання.Методи. Польові, картографічні, історичні, аналіз та синтез.Результати. За даними фондових, статистичних матеріалів проведений аналіз забруднення води репрезентативних водойм.  Під час польових досліджень здійснений аналіз фізичних параметрів стану води, виявлені джерела забруднення водойм, засмічення та загальна оцінка прибережних водозахисних смуг. Для більшості водойм Львова характерні засмічення прибережної природоохоронної смуги, рекреаційний вплив, близькість до автомобільних доріг та житлових будинків. Колір води у переважній кількості водойм сірувато-жовтуватий, прозорість води низька, запах болотистий або землянисто-трав’янистий. Десять з двадцяти трьох досліджуваних водойм мають сильну і надсильну евтрофікацію. Влітку деякі повністю заростають водоростями. Стан улоговини у 70% водойм Львова природний. Це сприяє додатковому надходженню у воду забруднюючих речовин з водозбірного басейну. Стави, де улоговина вкрита штучним покриттям (переважно бетоном) мають кращі якісні показники води. Зокрема став Левандівський, єдиний на початок 2019 р., має чисту воду. Останні роки водойми міста значно обміліли, через забудову водозбірних басейнів та відведення дощових вод у загальну каналізацію. У найкращому стані знаходяться водойми поблизу ресторанів та закладів відпочинку, що здані в оренду. Задовільний геоекологічний стан у ставків, що знаходяться у паркових зонах (у парках Стрийському, Погулянка, Шевченківський гай, Піскові озера). Найбільше занедбаними є водоймами колишніх промислових підприємств, якими опікуються районні адміністрації.Висновки. Нераціональне використання водойм міста призводить до забруднення води; замулення і заростання мілких водойм; пришвидшеної евтрофікації, засмічення тощо. Враховуючи поліфункціональне значення водойм для міста, розроблені рекомендації щодо покращення їх геоекологічного стану, переважно це організаційні (моніторинг стану водойм, ведення екологічного паспорту водойми, підвищення контролю), технічні (роз’єднання дощової та комунальної каналізації, технічний догляд), просвітницькі (стенди, екоакції, фестивалі) заходи.