Туристична ГІС як результат туризмознавчого прикладного дослідження адміністративної області: методичні аспекти
Ключові слова:
геінформаційні системи, екологічний туризм, екологічні дані, інформаційні технологіїАнотація
Мета. Оцінка існуючих та потенційних природних заповідних територій Черкащини за екологічними, культурно-історичними ознаками, а також для організації відпочинку і розвитку туризму на даних територіях. Створення універсальної бази даних екологічного туризму за допомогою ГІС шляхом підключення в режимі on-line цифрові карти Черкаської області для інтерактивного обміну інформацією. Ця система передбачає інтеграцію даних для користувачів з різними інтересами та за різними віковими групами (школярі, іноземці, спортсмени, відпочиваючі, науковці та ін.).Методи. Векторизація растрових зображень; корегування, використання і зберігання матеріалів та результатів дистанційного зондування; збирання та прив’язки даних польових досліджень, побудова, оформлення і подання картографічного зображення.Результати. Географічні інформаційні технології це засіб, який допомагає детальніше вивчати природні ресурси, раціонально їх використовувати, проводити детальний моніторинг стану довкілля, а також геоінформаційні технології дозволяють створювати бази даних з потрібною та корисною для споживача географічною інформацією. Отже, мають бути створені такі бази даних у сфері туризму, які будуть нести в собі всю інформацію про туристичний продукт. Розглянуто зміст і структуру туристичної ГІС, визначено основні етапи її створення. Показано роль туристичної ГІС у прикладних туристичних дослідженнях на рівні адміністративної області. Методологічною основою створення туристичної ГІС для екологічного туризму в частині застосування комп’ютерних технологій є загальні основи створення і функціонування геоінформаційних систем.Висновки. Дослідження які проводитимуться в подальшому, будуть зв'язані з роботою над розробкою та створенням бази даних об'єктів природно-заповідного фонду за типом та затребуваністю їх використання у сфері екологічного туризму. Для окремих сільських громад на основі цієї бази даних буде прораховано стратегію раціонального використання природних ресурсів в межах обєктів природно-заповідного фонду.
Посилання
Арсеньева Е. И., Кусков А. С., Феоктистова Н. В. Основные концепции и направления современного эко-туризма: компаративный анализ. Туризм и культутное наследие. Межвузовский сборник научных трудов. 2005. Вып. 2. С.186-205.
Арсеньева Е. И., Кусков А. С. Экотуристический потенціал особо охраняемых природных территорий и проблемы его использования. Туризм и культутное наследие. Межвузовский сборник научных тру-дов.2005. Вып. 3. С.106-215.
Воробйова О. А. Екологічний туризм як чинник сталого розвитку природно-заповідних територій. Еколо-гічні науки. 2012.№2. С. 119-129.
Готинян В. С., Красовський Г. Я., Мельник І. В.. Геоінформаційні системи і технології . Можливості су-путникових технологій у сприянні вирішення проблем Закарпаття: матеріали регіональних нарад. №2. Додаток 1
Давидчук В. С., Сорокіна Л. Ю., Родіна В. В. та ін. Геоінформаційні технології у ландшафтному картогра-фуванні. Фізична географія та геоморфологія. 2005. Вип. 47. С.24-30.
Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології . К.: Либідь, 1993. 224 с.
Дзасохов Р. А., Гобеев А. А. Экологический туризм на особо охраняемых природных территориях России: проблемы и перспективы. Рекреация и горы :Тезисы докл. 8 научно-практ. семинара по рекреационной географии «». Владикавказ. Изд-во СОГУ, 2010. С.25-26.
Forman R. T. T. 1995. Land Mosaics: The Ecology of Landscapes and Regions. Cambridge University Press. Cambridge. UK
Ghahramani, L., Khalilzadeh, J. & KC. (2018) Tour guides’ communication ecosystems: an inferential social network analysis approach. / Information Technology & Tourism. https://doi.org/10.1007/s40558-018-0114-y.
Guan Hai-linga, Wu Liang-qiang, Luo yong-peng. A GIS-based approach for information management in ecotourism region./ Procedia Engineering 15 (2011) 1988 – 1992 1877-7058 doi:10.1016/j.proeng.2011.08.371
Заваріка Г. М. Туризм на охоронних природних територіях. Географія та туризм. 2014. Вип. 28.С. 45-49.
Круглов І. Геоінформаційний аспект організації державного земельного кадастру України. Budownictwo i Inzyneria Srodowiska (Rzeszów, Poland). 1998. Z. 29. С. 85-93/
Kariotis G., Panagiotopoulos E., Kariotou G., Karanikolas N. (2007) Creation of a digital interactive tourist map with the contribution of GPS and GIS technology to visualization of the information. XXIII International Cartographic Conference, 4–10 August Moscow 2007, Russia, (vol 1, pp 52–60).
Косенко Ю. Ю. Застосування сучасних геоінформаційних технологій у розвитку екологічного туризму. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Географічні науки. Вип. 9. 2018. с. 233-238.
Линник В. Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. М.: Изд-во Московского университета, 1990. 80 с.
LeBleu C, Pathak M (2006) Bringing eco-tourism to the masses: Interaction through GIS and the World Wide Web. URISA Annual Conference 44th Urban and Regional Information Systems Association 2006 URISA, pp 1–19.
Любіцева О. О., Бабарицька В. К. Туризмознавство: вступ до фаху. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. 335 с.
Nastaran, M., Nia, S. Application of GIS for evaluating ecotourism potential of protected area (case study: Ghamishloo wildlife refuge). Geography and Environmental Planning .2012 Vol.23 No.2 pp.173-188
Новіцька С. Екологічний туризм як пріоритетний напрямок сталого розвитку туристичної сфери.Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Географія. 2013. №2. С.164-169.
Role of geographical information systems in tourism decision making process: a review. Inf Technol Tourism , Vol. 15, Issue 2, P. 131–179. https://doi.org/10.1007/s40558-015-0025-0
Самойленко В. М., Корогода Н. П. Геоінформаційне моделювання екомережі. К.: Ніка-Центр, 2006. 224 с
Світличний О. О., Плотницький С. В. Основи геоінформатики. За заг. ред. О.О. Світличного. Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. 295с.
Сонько С. П. Використання геоінформаційних технологій в організації екологічного туризму (на прикладі об’єктів ПЗФ Черкаської області). Теорія, практика та інновації розвитку туристичної та готельно-ресторанної індустрії:матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 28-29 травня 2015 р. Умань: Вид.-полігр.центр «Візаві», 2015. С.127-132. http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/6619.
Сонько С. П., Косенко Ю. Ю. Дослідження екологічного змісту об’єктів туризму Черкаської області з метою створення ГІС. Актуальні екологічні та агробіологічні проблеми Середнього Придніпров’я в кон-тексті сталого розвитку: матеріали регіональної наук-практ. конф. Черкаси: ФОП Белінська О.Б.,2012. С.192-195.
Сонько С. П., Косенко Ю. Ю. Можливості розвитку екологічного туризму на Уманщині. Теоретичні, регіональні, прикладні напрями роз-витку антропогенної географії та геології: матеріали Третьої між-народної наукової конференції. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011. С. 86 – 88.
Сонько С. П., Мазуренко Ю. Ю. Використання методики елементарних ГІС для створення географічної бази даних з сільського екотуризму. Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства : зб-к тез міжвуз. наук. конф. Умань, 2009. С.88-89.
Strategy of ecotourism development. Ministry of Environment and regional development. Latvian Ecotourism society. 2001. Riga. P.113
Храбовченко В.В. Экологический туризм. М.: Финансы и статистика, 2003. 208 с.
Yavorska V. V. Sych V. A., Kolomiyets K. V., Shashero A. M. Odessa catacombs as an integral part of the tourist image of the Black Sea region . Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography. 2018. 26(1), 219-226.
Безверхнюк Т. Н. Методика построения ландшафтных карт с использованием ГИС-технологии .Ученые записки ТНУ. 1999. Т. 12 (51) . № 1. С.326 – 334.
Scholles, F: Informationssysteme in der Raum- und Umweltplanung. Vorlesungsskript, Universität Hannover, 1997
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
