Ландшафтні комплекси регіонального ландшафтного парку «Мурафа»

Автор(и)

  • Ю. В. Яцентюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21000, Вінниця, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2906-4828
  • В. П. Воровка Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21000, Вінниця, Україна, Україна
  • С. В. Гришко Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, 72312, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-5054-3893

Анотація

На території РЛП «Мурафа» поширені лісостепові височинні ландшафти. У їх межах добре виражені схилові, заплавні, надзаплавно-терасові, руслові та плакорні місцевості. У схилових місцевостях збереглись урочища схилів різної крутизни з дубово-грабовими лісами на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах, із лучними степами на чорноземах глибоких малогумусних, урочища вапнякових і гранітних відслонень. Характерними урочищами заплавних місцевостей є луки різного рівня та зволоженості, чорновільшаники, вербняки, зарості осок. У структурі надзаплавно-терасових місцевостей у минулому були поширені урочища рівних поверхонь з дубово-грабовими лісами на темно-сірих опідзолених ґрунтах і чорноземах опідзолених. У руслових місцевостях виділено аквальні ділянки перекатів і плес. На перекатах сформувались аквальні урочища островів, порогів, шивер, центрального русла, мілководних русел і рукавів, заток, на плесах – урочища центрального глибоководдя, центрального мілководдя і прибережних відмілин. На плакорах виділяються урочища випуклих ділянок власне вододілів із лучностеповими угрупованнями на чорноземах типових неглибоких малогумусних. У минулому тут були поширені також урочища слабо нахилених поверхонь вододілів і лощин із темно-сірими опідзоленими ґрунтами під дубово-грабовими лісами.

 При створенні РЛП «Мурафа» до його складу включені переважно цілісні природні комплекси річкових долин.  У процесі антропогенізації на місці натуральних урочищ парку сформувались сільські селитебні, лучно-пасовищні сільськогосподарські, гірничопромислові, лісові та водні антропогенні ландшафти.

Біографії авторів

Ю. В. Яцентюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21000, Вінниця, Україна

доктор географічних наук, доцент, кафедра географії природничо-географічного факультету

В. П. Воровка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21000, Вінниця, Україна

доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри екології, загальної біології та раціонального природокористування

С. В. Гришко , Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, 72312, Україна

кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії і геології

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-26

Номер

№ 35 (2021): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

ЗАПОВІДНА СПРАВА

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Яцентюк Ю. В., Воровка В. П., Гришко С. В.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).