Система діагностичних показників для малопродуктівних та деградівних ґрунтів для оцінки їх придатності до лісонасадження

Автор(и)

  • А. А. Лісняк Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-5850-7328
  • С. Торма Національний центр сільського господарства та харчування, Науково-дослідний інститут ґру-нтознавства та охорони природи Братислави, регіональне місце роботи Пряшів, Райманнова вул. 1, 080 01 Пряшів, Словацька Республіка, Словаччина https://orcid.org/0000-0002-4444-9067
  • М. І. Кулик Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-0605-9367

Анотація

Зібрано та проаналізовано фактичний та теоретичний матеріал, на основі якого узагальнено коло питань оцінки використання лісових земель у різних природних зонах. На основних категоріях малопродуктивних угідь у різних природних зонах рівнинної частини України закладено тимчасові пробні площі, на яких проводилися ґрунтово-типологічні дослідження. Визначено ґрунтові показники та параметри продуктивності лісу низькопродуктивних та деградованих ґрунтів, на основі яких розроблено класифікацію ґрунтів за ступенем їх придатності для заліснення. Придатність ґрунтів до лісонасадження оцінювали за трьома категоріями: придатні для заліснення, обмежено придатні та непридатні для заліснення.

Узагальнено досвід заліснення малопродуктивних та деградованих ґрунтів та запропоновано систему діагностичних показників для їхньої лісотипологічної оцінки за зонально-морфологічною ознакою, а також дано аналіз інформації з проблеми оцінки придатності для заліснення низькопродуктивних земель, виведених із сільськогосподарського обороту. Придатність ґрунтів до лісонасадження описується системою показників ґрунту, зокрема, їх гранулометричним складом, вмістом гумусу, загальних і рухомих форм NPK, обмінних катіонів. Проте серед цих показників можна виділити найінформативніші індикатори рівня продуктивності лісових земель - мінералогічний (хімічний) та гранулометричний склад ґрунтів. При цьому доведено, що гранулометричний склад ґрунту визначає такі найважливіші його характеристики, як вміст обмінних основ, загальних форм фосфору, калію, гумусу.

 

Біографії авторів

А. А. Лісняк, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач навчально-дослідної лабораторії аналітичних екологічних досліджень

С. Торма , Національний центр сільського господарства та харчування, Науково-дослідний інститут ґру-нтознавства та охорони природи Братислави, регіональне місце роботи Пряшів, Райманнова вул. 1, 080 01 Пряшів, Словацька Республіка

Ph.D., директор регіонального місця роботи Пряшів

М. І. Кулик , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології та менеджменту довкілля

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27

Номер

№ 36 (2021): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Lisnyak A. A., Torma S., Kulyk M. I.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).