ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Ключові слова:
трудовий потенціал, кластерний аналіз, агропромислові підприємства, процесАнотація
У статті наведено процесу кругообігу трудового потенціалу регіону. Доведено, що зовнішні для підприємства демографічні, соціальні процеси, стан освітніх послуг та сфери охорони здоров’я населення знаходяться в основі формування трудового потенціалу регіону. Згідно з даними, отриманими у ході досліджень найбільших підприємств Одеської області, визначено потребу в кадрах для сільського господарства, на середньострокову перспективу (5 років), яка становить понад 12160 осіб. Найбільшу потребу в робочій силі заявляють великі сільськогосподарські райони області: Ширяївський, Миколаївський, Березівський, Любашівський, Кодимський райони. Проведено кластерний аналіз забезпечення сільських районів Одеської області робочою силою. Застосування кластерного аналізу для оцінки забезпеченості кадрами управілння АПК показує його перевагу в порівнянні із традиційними методами, у яких порівняння виробляється за окремими показниками. Виділення кластерів дозволяє більш об'єктивно оцінити рівень забезпеченості кадрами, у тому числі кваліфікованими, у кожному окремому регіоні або господарстві, більш обґрунтовано підійти до визначення передових і відстаючих регіонів або господарств, що має велике значення для виявлення резервів підвищення рівня забезпеченості кадрами. Обґрунтовано рекомендації для розвитку трудового потенціалу агропромислових підприємств. Запропоновано напрями розширення спектра повноважень регіональних управліньщодо формування механізму фінансування з різнорівневих бюджетів.
Посилання
Аничин Л.М. О совершенствовании методологии формирования и использования производственных ресурсов /Аничин Л.М., Лебедь М.Т., Филатов В.П. // Проблеми реформування відносин власності та господарювання в агропромисловому комплексі: Зб. наук. праць /Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. Харків, 1997. С. 42-52.
Богиня Д. А. Концептуальні аспекти реформування оплати праці на етапі ринкової трансформації економіки / Д. А. Богиня, Г. М. Куликов // Україна: аспекти праці. – 1995. – № 1-2. – С. 10-14.
Задорожна С. М. Відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціальноекономічних систем : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка та политика” / Світлана Миколаївна Задорожна ; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2005. – 205 с.
Зелінська Г. О. Регіональні особливості формування і реалізації людського капіталу : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / Галина Олексіївна Зелінська ; НАН України, Інститут регіон. дослідж. – Львів, 2004. – 249 с.
Ульянченко О.В. Ресурсний потенціал аграрного сектора економіки України: управлінський аспект / О.В. Ульянченко. – Суми: Довкілля, 2009. – 383 с.
Якуба, К. І. Безробіття селян: економічний і соціальний аспект / К. І. Якуба // Економіка АПК : Міжнародний науково-виробничий журнал. - 2010. - № 6. - С. 107-112.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).