МЕТОДИ ТЕСТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Автор(и)

  • Жанар Кожакелдікизи Нуримбетова Казахський національний університет імені аль-Фарабі, Казахстан

Ключові слова:

ідентифікація, дефекти, методи тестування

Анотація

У статті розглянуто методи тестування обладнання та ідентифікація. Тестування програм може бути використано для демонстрації існування дефектів, але не гарантує їхню відсутність. Основною причиною цього є те, що тестування є недоступним для складної програмної системи. Тестування програм та обладнання - основний метод, який може забезпечити і перевірити необхідну якість компонентів і комплексів програм для виявлення і усунення цих дефектів і помилок у проектуванні та виробництві.

Біографія автора

Жанар Кожакелдікизи Нуримбетова, Казахський національний університет імені аль-Фарабі

магістрант Казахського національного університету імені аль-Фарабі

Посилання

Липаев В.В. Программная инженерия. Методологические основы/ В.В. Липаев. – М. : ТЕИС, 2006. – 608 с.

Липаев В.В. Экономика производства сложных программных продуктов/ В.В. Липаев. - М. : СИНТЕГ, 2008. – 432 с.

Блэк Р. Ключевые процессы тестирования. Планирование, подготовка, проведение, совершенствование/ Р. Блэк. – М. : Лори, 2006. – 655 с.

Бейзер Б. Тестирование черного ящика/ Б. Бейзер. – С.-Пб.: Питер, 2004. –321 с.

Канер С. Тестирование программного обеспечения. Фундаментальные концепции менеджмента бизнес-приложений/ С. Канер, Дж. Фолк, К. Е. Нгуен. – М. : ДиаСофт, 2001. – 544 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 4(24) (2014): Науковий вісник ЧДІЕУ

Розділ

Інновації

Ліцензія

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).