Створення активного і сприятливого середовища через запровадження фітнес-перерв
Ключові слова:
рухова активність, школа, фітнес-перерви, фітнесАнотація
У статті визначено засоби, які використовують школярі в якості ігор під час рухливих перерв. Виділені локації, де найкраще, з позиції шкільних вчителів проводити активні перерви для учнів. Описані причини, які перешкоджають та обмежують у руховій активності учнів під час перебування у шкільному просторі. Для підвищення фізичної активності дітей та підлітків в умовах школи, потрібно враховувати побажання самих учнів щодо місць, яким вони віддають перевагу та створити безпечний та сприятливий простір для активних перерв.
Посилання
Ващенко, О. (2016). Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі. Здоров’я та фізична культура, (8),1-6.
Круцевич, Т, & Соловей, Д. (2015). Розвиток форм фізичного виховання в загальноосвітніх школах: проблеми і перспективи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (12), 75–78.
Кузь, В. Г. (2003). Українські народні дитячі ігри: посібник для студентів філологічного факультету, студентів дошкільного та педагогічного факультетів. Київ: Науковий світ.
Москаленко, Н., & Решетилова, В. (2018). Сучасні підходи щодо підвищення рухової активності дітей шкільного віку. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 203-8. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2018_1_36.
Офіційний сайт ВООЗ [Електронний ресурс]. URL: http://www.who.int
Офіційний сайт AHA [Електронний ресурс]. URL: https://www.heart.org/
Приходько, В.М. Роль фізкультхвилинок на уроці в початковій школі Освітній портал “Класна оцінка”. URL: http: //klasnaocinka.com.ua/ru/article/rolfizkultkhvilinok-na-urotsi-v-pochatkovii-shkol.html.
Томенко, О.А. (2013). Рівень рухової активності школярів та шляхи його підвищення в умовах загальноосвітньої школи. Слобожанський науково-спортивний вісник, (3), 9–23.
Rauner, A., Jekauc, D., Mess, F., & Schmidt, S. Woll (2015). Tracking physical activity in different settings from late childhood to early adulthood in Germany: the MoMo longitudinal study. BMC Public Health, 15 (1), 1–11. doi: 10.1186/s12889-015-1731-4.
