Порівняльний аналіз рівня агресії здобувачів ЗВО, які займаються боксом, айкідо, Кіокушинкай карате та тхеквондо із не практикуючими однолітками
Ключові слова:
Кіокушинкай карате, бокс, айкідо, тхеквондо, Buss-Perry тест, агресіяАнотація
Багато фахівців, на основі аналізу власних досліджень, вказують на численні переваги тренувань, зокрема будь-яким видом одноборств, що призводить до зниження рівня агресивності або покращення емоційного самоконтролю. Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз рівня агресії здобувачів вищої освіти, які займаються боксом, айкідо, Кіокушинкай карате та тхеквондо із не практикуючими однолітками. У дослідженні взяли участь 60 чоловіків по 15 учасників з кожного виду одноборств, які займалися в групах з боксу, Кіокушинкай карате, айкідо та тхеквондо. Окрім того, було опитано групу з 20 здобувачів вищої освіти чоловічої статі, які не практикують будьякий вид одноборств. Разом було опитано 80 осіб. Вік опитаних респондентів 18-23 років. Всі особи чоловічої статі, повністю здорові, не травмовані. Висновок. За найвищими загальними показниками рівня агресії розподіл відбувся наступним чином: група представників не практикуючих одноліток (сумарний показник 3,23), за ними група боксерів з сумарним показником 2,95, потім група тхеквондо (сумарний показник 2,23), далі група айкідо з показником 2,08, та група Кіокушинкай карате із сумарним показником 1,99.
Посилання
Баклицька, О. П. (2018). Дослідження проблеми агресивності у студентів вищих навчальних закладів фізкультурно-спортивного профілю. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(1), 12-17.
Боднар, І. Р., Вовканич, Л. С., Дух, Т. І., Кіндзер, Б. М., & Гут, Р. Ю. (2012). Властивості нервової системи та психоемоційний стан студентів вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3(30), 94–98. https://doi.org/journals.uran.ua/index.php/1991-0177/article/view/22629
Дунець-Лесько, А., Вовканич, Л., & Кіндзер, Б. (2009). Оцінка функціонального стану кваліфікованих спортсменів – каратистів. Молода спортивна наука України: зб. наук.пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров’я людини, 3(13), 67–70.
Качанова, Ю. В. (2010). Агресивність та агресія як соціологічні категорії. Наукові праці. Соціологія, 133 (146), 50-54.
Кіндзер, Б. (2015). Кіокушинкай карате як система фізичного та духовного розвитку особистості спортсмена. Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплінарному контексті, 220–222.
Кіндзер, Б. М., & Бережанський, В. О. (2015). Відновлення показників діяльності серцевосудинної системи спортсменів каратистів засобами Ката в процесі змагальної діяльності. Фізична культура, спорт та здоров’я: матеріали XV Міжнародної науково-практичної конференції, 352.
Кіндзер, Б. М., & Кіндзер, Г. Б. (2007). Використання сучасних комп’ютерних та цифрових технологій у навчальній (тренерській), викладацькій та змагальній діяльності в східних одноборствах (на прикладі Кіокушин карате). Теорія та методика фізичного виховання, 8, 41–44.
Коробейніков, Г. В., & Дуднік, О. К. (2006). Діагностика психоемоційних станів у спортсменів. Спортивна медицина, 1, 33-36.
Несен, О., Кривенцова, І., Клименченко, В., Огарь, Г., & Мицкан, Т. (2021). Статеві особливості прояву агресивності у спортсменів різних видів спорту. Вісник Прикарпатського університету: Фізична культура, 37, 22-29. https://doi.org/10.15330/fcult.37.22-29
Петечел, О. Ю. (2017). Теоретичний аналіз проблеми агресії. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України, 44, 88-102. https://doi.org/nbuv.gov.ua/UJRN/apvchzu_2017_44_10
Саєнко, В. Г. (2007). Рівень нервово-психічної стійкості у спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 9, 119–122.
Сигал, Н. С, Штих, В. А., & Александров, Ю. В. (2014). Агресія в спортивній діяльності.
Слобожанський науково-спортивний вісник, 3 (41), 86-89.
Buss, A. H., & Perry, M., (1992). The Aggression Questionnaire. J Pers Soc Psychol, 63, 452-459.
Chorążykiewicz, W. (1981). Poziom agresji u bokserów juniorów młodszych i starszych. Kultura Fizyczna, 9-10, 9-21.
Chorążykiewicz, W. (1982). Poziom agresji u bokserów seniorów. Wychowanie Fizyczne i Sport, 34, 63-69.
Cynarski, W. J., & Litwiniuk, A. (2006). The violence in boxing. Arch Budo, 2, 1-10.
Kalina, R. M. (1991). Przeciwdziałanie agresji. Wykorzystanie sportu do zmniejszania agresywności. PTHP, Warszawa.
Kindzer, B., Saienko, V., & Diachenko, A. (2018). Ability of kata «Sanchin» Kyokushinkai karate to quickly restore the bodies of karate sportsmen after significant physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 18(1), 4, 28-32, https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01004
Kłodecka, A. (1972). Wpływ procesu treningowego na poziom agresywności zawodników w sportach walki. Osobowościowe i pedagogiczno-społeczne czynniki powodzenia w sporcie kwalifikowanym, 21-58.
Ta’kody, J. (2006). The Budo karate of Cameron Quinn. Australian’s martial arts magazine, 17 (6), 38–41.
