Вплив фізичних навантажень на біохімічні процеси в організмі людини
Ключові слова:
фізичне навантаження, біохімічні процеси, організм людини, гормональний фон, фізичні вправи, фізична активністьАнотація
Під час фізичних навантажень відбуваються зміни в організмі, що мають важливе значення для визначення оптимальних режимів тренувань та корекції фізичної активності з урахуванням індивідуальних особливостей здоров’я і фізичної підготовленості людини. Важливим аспектом є зміни в енергетичному обміні в процесі виконання фізичних вправ. Фізичні навантаження викликають суттєві зміни в метаболічних процесах організму; відзначається зниження рівня глюкози у крові при тривалих навантаженнях і підвищення її споживання м'язовими клітинами, що пов’язано зі збільшенням чутливості до інсуліну; відбувається активація гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, що забезпечують мобілізацію енергетичних ресурсів; спостерігається підвищення секреції гормону росту, який відіграє важливу роль у регенерації м'язової тканини, та зниження рівня інсуліну, що сприяє ефективнішому використанню жирних кислот як джерела енергії. Інтенсивність і тривалість вправ визначають рівень залучення різних енергетичних систем, що дозволяє адаптувати організм до різних умов навантажень. Для підтримки здоров’я та підвищення фізичної працездатності рекомендовано враховувати індивідуальні особливості організму, такі як вік, рівень фізичної підготовленості та наявність хронічних захворювань. Оптимізація тренувального процесу має передбачати поєднання аеробних та анаеробних вправ із поступовим збільшенням інтенсивності.
Посилання
Гуренко, О.О., & Дроздовська, С.Б. (2020). Вплив фізичних вправ на мікробіом кишечника та інсулінорезистентність у осіб з метаболічним синдромом. Український журнал медицини, біології та спорту, Т. 5, 5, 324–331. DOI:10.26693/jmbs05.05.324
Малютова, О.М., & Козловська, О.Г. (2023). Вплив фізичних навантажень на водний баланс організму. Фізична культура в університетській освіті: світова практика та сучасні тренди, 188.
Полатайко, Ю.О. (2012). Вплив фізичного навантаження максимальної потужності на реактивність кардіореспіраторної системи в спортсменів. Physical education, sport and health culture in modern society, 3 (19)), 367–372.
Соколенко, Л., & Поштарук, Л. (2024). Анатомія серцево-судинної системи і її роль у фізичній активності дітей старшого шкільного віку. Наукові інновації та передові технології, (10 (38)).
Соколенко, Л., & Поштарук, Л. (2024). Анатомія серцевосудинної системи і її роль у фізичній активності дітей старшого шкільного віку. Наукові інновації та передові технології, (10 (38)), 706–713. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-10(38)-706-713
Станкевич, Л., Хмельницька, Ю., & Тронь, Л. (2024). Фізіологічні та метаболічні аспекти адаптації до спеціальних фізичних навантажень організму спортсменів спортивної ходьби. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, (3K(176), 448–454. https://doi.org/10.31392/UDUnc.series15.2024.3K(176).99
Тимчик, С. .Г., Бриксін, О. О., & Омелянчук, Є. П. (2021). Вплив різних типів навантажень на серцево-судинну й м’язову системи в процесі занять фізичним вихованням на відділенні атлетичної гімнастики. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, (5(136), 128–132. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.5(135).30
Чернуха, І.С., & Горощенко, В.Є. (2014). Вплив фізичних навантажень різної інтенсивності та тривалості на рівень тестостерону в крові спортсменів. збіриник наукових праць" Фізичне виховання та спорт у контексті державної програмирозвитку фізичної культури в Україні: досвід, проблеми, перспективи", 250-252.
Bishop, P.A., Jones, E., & Woods, A.K. (2008). Recovery from training: a brief review: brief review. The Journal of Strength & Conditioning Research, 22(3), 1015–1024. DOI: 10.1519/JSC.0b013e31816eb518
Coyle, E.F. (1995). Integration of the physiological factors determining endurance performance ability. Exercise and sport sciences reviews, 23(1), 25–64.
Hymer, W. C., & Kraemer, W. J. (2023). Resistance exercise stress: Theoretical mechanisms for growth hormone processing and release from the anterior pituitary somatotroph. European
Journal of Applied Physiology, 123(9), 1867–1878. DOI: 10.1007/s00421-023-05263-8 Ivy, J. L. (1991). Muscle glycogen synthesis before and after exercise. Sports Medicine, 11, 6–19.
Konerth, N. (2024). Optimizing Athlete Training Load and Recovery Monitoring in Hockey (Doctoral dissertation, Durham University)
Mastrototaro, L., & Roden, M. (2024). The effects of extracellular vesicles and their cargo on metabolism and its adaptation to physical exercise in insulin resistance and type 2 diabetes. Proteomics, 24(11), 2300078. DOI: 10.1002/pmic.202300078
Salmon, P. (2001). Effects of physical exercise on anxiety, depression, and sensitivity to stress: a unifying theory. Clinical psychology review, 21(1), 33–61.
Vingren, J. L., Kraemer, W. J., Ratamess, N. A., Anderson, J. M., Volek, J. S., & Maresh, C. M. (2010). Testosterone physiology in resistance exercise and training: the up-stream regulatory
