Розвиток креативного мислення юних футболістів
Ключові слова:
ігрове мислення, юні футболісти, ігрові ситуації, активність гравця, прийняття рішень, ігрова творчість, когнітивні процесиАнотація
У статті аналізується ключове протиріччя у підготовці юних футболістів: пасивність і шаблонність тренувального процесу проти необхідності творчої гнучкості та оригінальних рішень під час змагань. Наголошується, що традиційні тренування часто зводяться до засвоєння готових тактичних схем за вказівкою тренера, що пригнічує інтелектуальну складову підготовки, зокрема дивергентнотворче мислення гравців. Обґрунтовується, що тактичне виконання виходить за межі простої реакції, будучи цілеспрямованим підпорядкуванням ігрової ситуації для досягнення мети, що вимагає ефективності когнітивних процесів (аналізу, оцінки та вибору рішення). Розрізняються конвергентне (для знайомих ситуацій) та дивергентне (для нових, складних завдань) мислення. З метою усунення виявленого конфлікту пропонується переорієнтувати тренувальний процес на стимулювання пізнавальної зацікавленості та творчого мислення спортсмена. Підкреслюється важливість нелінійного змісту занять, який інтегрує попередній досвід, уяву та сприяє самостійному пошуку оригінальних стратегій. Це забезпечить гравцеві здатність не лише відтворювати навички, але й успішно вирішувати ігрові ситуації гнучко й оригінально, що є основою ігрової творчості та підвищення якості виконання змагальних завдань.
Посилання
Дмитрів, Р., Лопацький, С. & Пасічняк, Л. (2022). Порівняльний аналіз виступів чоловічих національних збірних команд України на чем-пі-онатах Європи з командних ігрових видів спорту. Спортивні ігри, (3 (25)), 35-45. https://doi.org/10.15391/si.2022-3
Квасниця, О., & Тищенко, В. (2023). Оцінка показників змагальної діяльності Rugby Europe
Championship 2022. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, (39), 47-52.https://doi.org/10.15330/fcult.39.47-52
Перцухов, А., Без’язичний, Б., & Худякова, В. (2020). Особливості вико-нання ударів у ворота футболістами в іграх команд високого рівня. Slobozhanskyi Herald of Science & Sport, 75(1), 64–68. https://doi.org/10.15391/snsv.2020-1.01
Dereza, M. (2022). Teaching physical education with online instruction on students’ cognitive engagement and performance in physical education. Int. J. Res. Publ, 103.
https://doi.org/10.47119/IJRP1001031620223432
Dobre, A. G., & Gheorghe, C. (2021). The optimization of the running technique using video analysis method. In Journal of Physics: Conference Series (Vol. 1746, No. 1, p. 012086). IOP Publishing. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1746/1/012086
Furley, P., Mehta, S., Raabe, D., & Memmert, D. (2025). Objectivity of match analysis in football:
Testing the level of agreement between coaches’ interpretations of video data. International
Journal of Sports Science & Coaching, 20(1), 45–55. https://doi.org/10.1177/17479541241278603
Goodyear, V. A., Skinner, B., McKeever, J., & Griffiths, M. (2023). The influence of online physical activity interventions on children and young people’s engagement with physical activity: a systematic review. Physical Education and Sport Pedagogy, 28(1), 94-108. https://doi.org/10.1080/17408989.2021.1953459
Hastie, P. A., Stringfellow, A., Johnson, J. L., Dixon, C. E., Hollett, N., & Ward, K. (2022). Examining the concept of engagement in physical education. Physical Education and Sport
Pedagogy, 27(1), 1-18. https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1861231
Kim, E. J., Kim, J. J., & Han, S. H. (2021). Understanding student acceptance of online learning systems in higher education: Application of social psychology theories with consideration of user innovativeness. Sustainability, 13(2), Article 896. https://doi.org/10.3390/su13020896
Kubayi, A. (2020). Analysis of goal scoring patterns in the 2018 FIFA World Cup. Journal of Human Kinetics.71(1), 205-210.https://doi.org/10.2478/hukin-2019-0084
