Тифон як цінна кормова культура та перспективне джерело біологічно активних речовин

Autor

  • Ірина Геннадіївна Гур’єва Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Ukraine
  • Вікторія Сергіївна Кисличенко Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Ukraine
  • Віктор Іванович Гноєвий Харківська державна зооветеринарна академія смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, 62341, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52000

Słowa kluczowe:

тифон, Brassicaceae, кормові культури, фармакогностичне вивчення, полісахаридний комплекс, імуномодулююча активність

Abstrakt

Рослини є невичерпним джерелом біологічно активних речовин. Для одержання фітозасобів використовуються як традиційні лікарські рослини, так і відносно нові гібриди рослин. До таких рослин відноситься і тифон – гібрид китайської капусти та турнепсу, що застосовується у кормовиробництві. Ця культура має цінність за рахунок наявності великої прогнозованої сировинної бази.

Ціль. Метою нашої роботи було поглиблене фітохімічне вивчення рослинної сировини тифону, а також дослідження фармакологічної активності фітосубстанцій на її основі.

Метод. Якісний аналіз проводився за допомогою якісних реакцій та методу тонкошарової хроматографії. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин проводилось гравіметричним, титриметричним, спектрофотометричним методом, а також методом газової хроматографії.

Результати. В результаті роботи було визначено наявність та кількісний вміст вуглеводів, карбонових кислот, амінокислот, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдних сполук, каротиноїдів, хлорофілів, сірковмісних сполук, а також сполук леткої фракції. На основі проведених досліджень було обґрунтовано метод одержання густого екстракту листя тифону та визначено його гостру токсичність та анаболічну дію. Одержано полісахаридний комплекс листя тифону, який проявляє імуномодулюючу дію.

Висновки. Рослинна сировина тифону є перспективною для одержання субстанцій на її основі та проведення їх подальшого фармакологічного дослідження

Biogramy autorów

Ірина Геннадіївна Гур’єва, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук

Кафедра хімії природних сполук 

Вікторія Сергіївна Кисличенко, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра хімії природних сполук

Віктор Іванович Гноєвий, Харківська державна зооветеринарна академія смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, 62341

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра технології кормів і годівлі тварин

Bibliografia

Serbin, А. G., Seraya, L. M., Tkachenko, N. M., Slobodyanyuk, T. A. (2003). Meditsinskaya botanika [Medicinal Botany]. Kharkiv, NUPh Publishing House; Golden Pages, 364.

Watson L. The families of flowering plants: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval. Available at: http://delta-intkey.com

Phedosiy, I. (2007). Kapusta kitayskaya [Chinese Cabbage]. The Real Host, 12, 22–25.

Zinchenko, О. І., Salatenko, V.N., Bilonozhko, M.A. (2001). Roslynnyctvo: Pidruchnyk [Plant growing: A Textbook]. Kyiv, Agricultural education, 591.

Chubko, О. (2007). Kormovi kapustyani kultury [Cabbage Forage Crops]. Agrosector, 3 (17), 38–40.

Lardy, G. Alternative Feeds for Ruminants. Available at: http://www.ag.ndsu.edu/pubs/ansci/livestoc/as1182.html

Shcheglov, I. (1982). Tifon – novaya kormovaya kultura [Tyfon – a New Forage Culture]. Agriculture, 9, 62.

Derzhavnyi reestr sortiv Roslyn prydatnyh do poshyrennya v Ukraini u 2015 rotsi [State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015]. Kyiv, Ukrainian Institute of Plant Varieties Examination, 324.

Podobed, L. I. (2012). Tifon – kultura dlya krestyanskogo hozyaystva [Tyfon – Culture for the peasant farming]. Farmland, 3, 84–86.

Tifon – Fitopal [Tyfon – Phytopal]. Available at: http://agroua.net/plant/catalog/cg-4/c-177/s-2225/

Prysyazhnyuk, М. V., Bezuglyi, M. D., Golovko, V. O. (2012). Informatsiyna baza danyh dlya inovatsiynogo rozvytku tvarynnytstva [Information database for innovative livestock development]. Kharkiv, Brovin, 791.

Robinson, D. (2006). Non-traditional forages for grazing: turnips and other brassicas. Proceedings of the Heart of America Grazing Conference. Cave City, KY, USA, 62–64.

Podobed, L. I. (2008). Poseem tifon – nakormim korovu [Seeding Tyfon - Feeding a cow]. Effective animal breeding, 7, 31–33.

Koch, D. W., Ernst Jr., F. C., Leonard, N. R., et al. (1987). Lamb performance on extended-season grazing of tyfon. Journal of animal science, 64, 1275–1279.

Podobed, L. I. (2008). Primeneniye zlakovo-krestotsvetnykh smesey –kardinalnyi sposob resheniya stabilnoy sistemy kormoproizvodstva v stepnoy zone [The use of mixtures of grasses and cruciferous - fundamental way to solve the stable system of feed production in the steppe zone]. Effective animal breeding, 5, 28–31.

Zinchenko, І. G. (2013). Farmakognostychne vyvchennya tyfonu [Pharmacognostic study of tyfon]. National University of Pharmacy, Kharkiv, 20.

Zinchenko, І. G., Kyslychenko, V. S. (2011). Vyvchennya zhyrnokyslotnogo skladu travy, lystya ta koreniv tyfonu [The Study of Fatty Acid Composition of Tyfon Herb, Leaves and Roots]. Pharmaceutical Journal, 6, 79–82.

Zinchenko, І. G., Kyslychenko, V. S., Pozdnyakov, V. V. (2012). Doslidzhennya vmistu organichnyh kyslot ta tsukriv u lysti ta korenyah tyfonu [The study of organic acid and sugar content of tyfon leaves and roots]. Collected Scientific Works of the Staff Members of NMAPE, 21 (4), 268–272.

Gurieva, І. G. (2014). Vyvchennya steroyidnyh spoluk lustya ta koreniv tyfonu [The study of steroid compounds in tyfon leaves and roots]. Phytotherapy. Journal, 1, 71–73.

Gurieva, І. G., Kyslychenko, V. S. (2013). Izucheniye komponentov letuchey fraktsii rastitelnogo syrya tifona [The Study of the Volatile Fraction Components in the Tyfon Plant Material]. Pharmaceutical Journal, 4, 25–29.

Bomko, V. S. (2010). Vplyv derti soyevoyi ta soyi ekstrudovanoyi za riznykh dzherel legkozasvoyuvanyh vuglevodiv na zhivu masu I molochnu produktyvnist’ vysokoproduktyvnykh koriv [Effect of soy middlings and extruded soy at different carbohydrate sources on live weight and milk production of highly productive cows]. Animal Husbandry Products Production and Processing: Collected Scientific Works of the Bila Tserkva national Agricultural University, 4 (77), 55–60.

Obertyukh, Yu. V. (2005). Rol’ strukturnykh i nestrukturnykh komponentiv roslynnykh kormiv u godivli zhuynykh tvaryn [The role of structural and non-structural components of plant fodder in the ruminants’ feeding]. Fodder and fodder production, 55, 187–194.

Golubets, О .V., Vudmaska, I. V. (2008). Zhyrnokyslotnyj sklad lipidiv bakterij i najprostishyh vmistu rubcja koriv za riznogo vmistu v racioni koncentrativ ta dodavanni bikarbonatu natriju [Fatty acid composition of lipids of the rumen content bacteria and protozoa of cows at different concentrates content in the diet and adding sodium bicarbonate]. Animal Biology, 10, 103–110.

##submission.downloads##

Opublikowane

2015-10-30

Numer

Dział

Pharmaceutical Sciences