Бета-адреноблокатори: дослідження асортименту, соціально-економічної доступності та обсягів споживання в Україні

Autor

  • Валентин Михайлович Толочко Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53 м. Харків, Україна, 61002, Ukraine
  • Оксана Яківна Міщенко Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Ukraine
  • Вікторія Юріївна Адонкіна Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.57212

Słowa kluczowe:

артеріальна гіпертензія, β-адреноблокатори, соціально-економічна доступність, показник адекватності платоспроможності, споживання, АТС/DDD-методологія

Abstrakt

Бета-адреноблокатори (β-АБ) широко використовуються для лікування хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) як препарати першої лінії. За даними численних клінічних досліджень, гіпотензивний ефект β-АБ не поступається ефекту інших антигіпертензивних засобів першої лінії: блокаторів кальцієвих каналів, діуретиків, інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ. Згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями з лікування АГ, найбільш доцільним є використання селективних β-АБ, як більш безпечних у порівнянні з неселективними, проте, важливим чинником впливу на споживання препаратів є їх економічна доступність для споживача.

Мета. Аналіз асортименту, соціально-економічної доступності та обсягів споживання β-адреноблокаторів на фармацевтичному ринку України.

Методи. Статистичні і маркетингові методи, АТС/DDD-методологія ВООЗ. Об’єкти дослідження - дані про асортимент, ціну, кількість реалізованих упаковок ЛЗ за певний рік інформаційно-пошукової системи «Моріон».

Результати. На початок 2014 року на фармацевтичному ринку України β-АБ були представлені 16 МНН у вигляді 169 торгових назв переважно іноземного виробництва. Найширше представлена група селективних β-АБ (С07АВ) – 76,6 % від загального асортименту. У 2013 р. кількість іноземних препаратів зменшилась на 16% порівняно з 2009 р. Найбільш доступними були препарати пропанололу, атенололу та комбінація атенололу з хлорталідоном (Ca.s.=0,21; 0,22; 0,37), найменш доступним - препарат есмолол. Обсяги споживання β-АБ зросли з 9,18 DIDs (2008 р.) до 13,48 DIDs (2013 р.). Споживання селективних β-АБ було більшим, ніж неселективних та α-і β-адреноблокаторів.

Висновки. Протягом 2009-2013 років відбувалось зменшення загальної кількості β-адреноблокаторів різних груп. Переважна більшість препаратів β-адреноблокаторів є високодоступними для середньостатистичного жителя України, що надає можливість вибору препарату з урахуванням його ефективності, безпечності та вартості. Найменш доступними є препарати есмололу, а найбільш доступними – пропранололу та атенололу. За досліджуваний період переважало споживання селективних β-адреноблокаторів, ефективніших і безпечніших порівняно з неселективними. Наведена динаміка споживання є результатом впровадження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на АГ, формулярної системи, що, в свою чергу, сприяє поширенню принципів доказової медицини в реальній медичній практиці в Україні

Biogramy autorów

Валентин Михайлович Толочко, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53 м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра управління і економіки фармації 

Оксана Яківна Міщенко, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакоекономіки

Вікторія Юріївна Адонкіна, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, старший викладач

Кафедра управляння і економіки фармації інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Bibliografia

Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K. et al. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 34 (28), 2159–2219. doi: 10.1093/eurheartj/eht151

Arterial hypertension. Updated and adapted clinical guidelines based on evidence (2012)., 129. Available at: http://www.dec.gov.ua/mtd/_ag.html

Kovalenko, V. M., Luta, M. I. (Eds.) (2011). Sercevo-sudynni zahvorjuvannja. Rekomendacii' z diagnostyky, profilaktyky ta likuvannja. Kyiv: MORION, 408.

Vasan, R. S., Larson, M. G., Leip, E. P., Kannel, W. B., Levy, D. (2001). Assessment of frequency of progression to hypertension in non-hypertensive participants in the Framingham Heart Study: a cohort study. The Lancet, 358 (9294), 1682–1686. doi: 10.1016/s0140-6736(01)06710-1

Podzolkov, V. I., Tarzimanova, A. I. (2011). Mesto beta-adrenoblokatorov i diuretikov v lechenii arterial'noj gipertenzii. Lechebnoe delo, 1, 43–48.

Mishhenko, O. Ja., Adonkina, V. Ju., Chynush, I. V. (2012). Farmakoepidemiologichne doslidzhennja spozhyvannja beta-adrenoblokatoriv v Ukrai'ni. Zaporozhskyj medycynskyj zhurnal, 75 (6), 17–23.

Gromovyk, B. P., Gasjuk, G. D., Levyc'ka, O. R. (2004). Farmacevtychnyj marketyng: teoretychni ta prykladni zasady. Vinnycja: Nova Knyga, 464.

Jakovljeva, L. V., Mishhenko, O. Ja., Adonkina, V. Ju. (2015). Blokatory kal'cijevyh kanaliv: doslidzhennja asortymentu, social'no-ekonomichnoi' dostupnosti ta obsjagiv spozhyvannja v Ukrai'ni. Social'na farmacija v ohoroni zdorov’ja, 1 (1), 18–23.

Mnushko, Z. M., Timanjuk, I. V. (2007). Systema zabezpechennja dostupnosti likars'kyh zasobiv. Visnyk farmacii', 1 (49), 52–57.

Morozov, A. M., Jakovljeva, L. V., Stepanenko, A. V. et. al. (2013). Vyvchennja spozhyvannja likars'kyh zasobiv za anatomo-terapevtychno-himichnoju klasyfikacijeju ta vstanovlenymy dobovymy dozamy (ATS/DDD – metodologija). Kharkiv: Styl'-Yzdat, 34.

ATC/DDD Index 2016. Available at: http://www.whocc.no/atc_ddd_index/

Helfand, M., Peterson, K., Christensen, V. (2009). Drug Class Review: Beta Adrenergic Blockers. Drug Effectiveness Review Project, 616. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK47172/pdf/TOC.pdf

##submission.downloads##

Opublikowane

2015-12-29

Numer

Dział

Pharmaceutical Sciences