Встановлення тотожності меліси лікарської листя за морфолого-анатомічними ознаками
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59036Słowa kluczowe:
тотожність, меліса лікарська, листя, макроскопічні ознаки, мікроскопічні ознаки, властивості, застосуванняAbstrakt
Мелісу лікарську успішно застосовують з лікувальною метою. Медичні препарати, що містять у своєму складі мелісу, мають седативні, спазмолітичні, антибактеріальні властивості.
При застосуванні лікарських засобів рослинного походження важливе значення має якість вихідної лікарської рослинної сировини. Тому при заготівлі рослинної сировини особливу увагу приділяють визначенню її тотожності, однією із складових якої є встановлення макро- та мікроскопічних діагностичних ознак.
Мета. Метою даної роботи було встановлення тотожності меліси лікарської листя за морфолого-анатомічними ознаками.
Методи. Для досліджень використовували фіксовані у суміші етанол-гліцерин-вода листя меліси лікарської, заготовлені на території Харківської обл. Для вивчення клітин і тканин листя меліси використовували методи світлової мікроскопії.
Результати. Шляхом макроскопічного аналізу встановлені основні діагностичні морфологічні ознаки, регламентовані Державною фармакопеєю України 2.0 монографією «Меліси листя»: розміри та форму листкової пластинки (пластинка широкояйцеподібна, до 8 см завдовжки і 5 см завширшки, із загостреною верхівкою та від заокругленої до серцеподібної основою), форму краю листкової пластинки (краї пластинки від городчастої до зубчастої форми); забарвлення та жилкування листкової пластинки (верхня поверхня інтенсивно зелена, нижня поверхня бліднувато-зелена, із помітною середньою жилкою та виступаючим сітчастим жилкуванням); опушення (розсіяні волоски трапляються на верхній поверхні і вздовж жилок на нижній поверхні).
При мікроскопічному дослідженні у порошку листя повинні виявлятись фрагменти верхньої епідерми (вигляд зверху) із клітин зі звивистими оболонками, деколи із прилеглою палісадною паренхімою; фрагменти нижньої епідерми із продиховими апаратами діацитного типу; характерні волоски (короткі, прямі, одноклітинні, конічні покривні волоски; багатоклітинні, однорядні покривні волоски із загостреними кінцями; залозисті волоски); вісьмиклітинні ефіроолійні залозки lamiaceous типу (вигляд зверху).
Висновки. Встановлена тотожність листя меліси лікарської за макро- та мікроскопічними діагностичними ознаками. У досліджуваній сировині визначені діагностичні морфологічні та мікроскопічні ознаки, що регламентуються вимогами ДФУ 2.0 монографії «Меліси листя»
Bibliografia
Gudzenko, A. V. (2010). Vmist biologichno-aktyvnyh rechovyn ta antyradykal'ni vlastyvosti spyrtovyh nastojok travy melisy likars'koi' (Melissa officinalis L.). Farmakologija ta likars'ka toksykologija, 5 (18), 17–23.
Shpychak, O. S. (2013). Marketyngovi doslidzhennja farmacevtychnogo rynku sedatyvnyh likars'kyh zasobiv roslynnogo pohodzhennja dlja vykorystannja u sportyvnij medycyni. Visnyk farmacii', 3 (75), 64–68.
Kennedy, D. O., Scholey, A. B., Tildesley, N. T. J., Perry, E. K., Wesnes, K. A. (2002). Modulation of mood and cognitive performance following acute administration of Melissa officinalis (lemon balm). Pharmacology Biochemistry and Behavior, 72 (4), 953–964. doi: 10.1016/s0091-3057(02)00777-3
Kennedy, D. O., Little, W., Haskell, C. F., Scholey, A. B. (2006). Anxiolytic effects of a combination ofMelissa ofcinalis andValeriana ofcinalis during laboratory induced stress. Phytotherapy Research, 20 (2), 96–102. doi: 10.1002/ptr.1787
Sokolov, P. D. (Ed.) (1991). Rastitel'nye resursy SSSR: Cvetkovye rastenija, ih himicheskij sostav, ispol'zovanie. Semejstva Hippuridaceae – Lobeliaceae. Sankt-Peterburg.: Nauka, 10–112.
Cvelev, N. N. (1981). Semejstvo gubocvetnye (Lamiaceae, ili Labiatae). Vol. 5, Chep. 2. Zhizn' rastenij. Moscow: Prosveshhenie, 404–412.
Grodzins'kyj, A. M. (Ed.) (1992). Likars'ki roslyny: Encyklopedychnyj dovidnyk. Kyiv, 544.
Mahlajuk, V. P. (1991). Lekarstvennye rastenija v narodnoj medicine. Saratov, 615.
Popova, N. V., Litvinenko, V. I. (2009). Voprosy standartizacii lekarstvennogo rastitel'nogo syr'ja – melissy list'ev. Farmakom, 2, 45–50.
Popova, N. V. (2013). Rozmarinovaja kislota v farmakopejnih rastenijah. Farmakom, 1, 27–31.
Derzhavna Farmakopeja Ukrai'ny. Vol. 3 (2014). Kharkiv: DP “Ukrai'ns'kyj naukovyj Farmakopejnyj centr jakosti likars'kyh zasobiv”, 389–391.
Serbin, A. G., Kartmazova, L. S., Rudenko, V. P., Gontovaja, T. N. (2006). Atlas po anatomii rastenij. Kharkiv: Kolorit, 86.
##submission.downloads##
Opublikowane
Numer
Dział
Licencja
Copyright (c) 2016 Олена Валеріївна Савельєва, Інна Миколаївна Владимирова, Людмила Михайлівна Сіра
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Our journal abides by the Creative Commons CC BY copyright rights and permissions for open access journals.
Authors, who are published in this journal, agree to the following conditions:
1. The authors reserve the right to authorship of the work and pass the first publication right of this work to the journal under the terms of a Creative Commons CC BY, which allows others to freely distribute the published research with the obligatory reference to the authors of the original work and the first publication of the work in this journal.
2. The authors have the right to conclude separate supplement agreements that relate to non-exclusive work distribution in the form in which it has been published by the journal (for example, to upload the work to the online storage of the journal or publish it as part of a monograph), provided that the reference to the first publication of the work in this journal is included.
