Встановлення тотожності меліси лікарської листя за морфолого-анатомічними ознаками
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59036Ключевые слова:
тотожність, меліса лікарська, листя, макроскопічні ознаки, мікроскопічні ознаки, властивості, застосуванняАннотация
Мелісу лікарську успішно застосовують з лікувальною метою. Медичні препарати, що містять у своєму складі мелісу, мають седативні, спазмолітичні, антибактеріальні властивості.
При застосуванні лікарських засобів рослинного походження важливе значення має якість вихідної лікарської рослинної сировини. Тому при заготівлі рослинної сировини особливу увагу приділяють визначенню її тотожності, однією із складових якої є встановлення макро- та мікроскопічних діагностичних ознак.
Мета. Метою даної роботи було встановлення тотожності меліси лікарської листя за морфолого-анатомічними ознаками.
Методи. Для досліджень використовували фіксовані у суміші етанол-гліцерин-вода листя меліси лікарської, заготовлені на території Харківської обл. Для вивчення клітин і тканин листя меліси використовували методи світлової мікроскопії.
Результати. Шляхом макроскопічного аналізу встановлені основні діагностичні морфологічні ознаки, регламентовані Державною фармакопеєю України 2.0 монографією «Меліси листя»: розміри та форму листкової пластинки (пластинка широкояйцеподібна, до 8 см завдовжки і 5 см завширшки, із загостреною верхівкою та від заокругленої до серцеподібної основою), форму краю листкової пластинки (краї пластинки від городчастої до зубчастої форми); забарвлення та жилкування листкової пластинки (верхня поверхня інтенсивно зелена, нижня поверхня бліднувато-зелена, із помітною середньою жилкою та виступаючим сітчастим жилкуванням); опушення (розсіяні волоски трапляються на верхній поверхні і вздовж жилок на нижній поверхні).
При мікроскопічному дослідженні у порошку листя повинні виявлятись фрагменти верхньої епідерми (вигляд зверху) із клітин зі звивистими оболонками, деколи із прилеглою палісадною паренхімою; фрагменти нижньої епідерми із продиховими апаратами діацитного типу; характерні волоски (короткі, прямі, одноклітинні, конічні покривні волоски; багатоклітинні, однорядні покривні волоски із загостреними кінцями; залозисті волоски); вісьмиклітинні ефіроолійні залозки lamiaceous типу (вигляд зверху).
Висновки. Встановлена тотожність листя меліси лікарської за макро- та мікроскопічними діагностичними ознаками. У досліджуваній сировині визначені діагностичні морфологічні та мікроскопічні ознаки, що регламентуються вимогами ДФУ 2.0 монографії «Меліси листя»
Библиографические ссылки
Gudzenko, A. V. (2010). Vmist biologichno-aktyvnyh rechovyn ta antyradykal'ni vlastyvosti spyrtovyh nastojok travy melisy likars'koi' (Melissa officinalis L.). Farmakologija ta likars'ka toksykologija, 5 (18), 17–23.
Shpychak, O. S. (2013). Marketyngovi doslidzhennja farmacevtychnogo rynku sedatyvnyh likars'kyh zasobiv roslynnogo pohodzhennja dlja vykorystannja u sportyvnij medycyni. Visnyk farmacii', 3 (75), 64–68.
Kennedy, D. O., Scholey, A. B., Tildesley, N. T. J., Perry, E. K., Wesnes, K. A. (2002). Modulation of mood and cognitive performance following acute administration of Melissa officinalis (lemon balm). Pharmacology Biochemistry and Behavior, 72 (4), 953–964. doi: 10.1016/s0091-3057(02)00777-3
Kennedy, D. O., Little, W., Haskell, C. F., Scholey, A. B. (2006). Anxiolytic effects of a combination ofMelissa ofcinalis andValeriana ofcinalis during laboratory induced stress. Phytotherapy Research, 20 (2), 96–102. doi: 10.1002/ptr.1787
Sokolov, P. D. (Ed.) (1991). Rastitel'nye resursy SSSR: Cvetkovye rastenija, ih himicheskij sostav, ispol'zovanie. Semejstva Hippuridaceae – Lobeliaceae. Sankt-Peterburg.: Nauka, 10–112.
Cvelev, N. N. (1981). Semejstvo gubocvetnye (Lamiaceae, ili Labiatae). Vol. 5, Chep. 2. Zhizn' rastenij. Moscow: Prosveshhenie, 404–412.
Grodzins'kyj, A. M. (Ed.) (1992). Likars'ki roslyny: Encyklopedychnyj dovidnyk. Kyiv, 544.
Mahlajuk, V. P. (1991). Lekarstvennye rastenija v narodnoj medicine. Saratov, 615.
Popova, N. V., Litvinenko, V. I. (2009). Voprosy standartizacii lekarstvennogo rastitel'nogo syr'ja – melissy list'ev. Farmakom, 2, 45–50.
Popova, N. V. (2013). Rozmarinovaja kislota v farmakopejnih rastenijah. Farmakom, 1, 27–31.
Derzhavna Farmakopeja Ukrai'ny. Vol. 3 (2014). Kharkiv: DP “Ukrai'ns'kyj naukovyj Farmakopejnyj centr jakosti likars'kyh zasobiv”, 389–391.
Serbin, A. G., Kartmazova, L. S., Rudenko, V. P., Gontovaja, T. N. (2006). Atlas po anatomii rastenij. Kharkiv: Kolorit, 86.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2016 Олена Валеріївна Савельєва, Інна Миколаївна Владимирова, Людмила Михайлівна Сіра
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
