Вплив курсового призначення сукцинату натрію на функціональний стан та загальну фізичну працездатність організму футболістів під час навчально-тренувальних зборів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50256Ключевые слова:
спортсмени, сукцинат натрію, функціональний стан, перетренованість, метаболітотропні препарати, метаболізмАннотация
В роботі відображаються зміни які відбуваються з функціональним станом спортсменів під час тривалих фізичних навантажень за рахунок вживання сукцинату натрію.
Встановлено, що курсове застосування сукцинату натрію мало позитивний ефект для метаболізму, цитоархітектоніки і функціональних можливостей еритроцитів, відмічалась висока фізична активність і низька втомлюваність. Футболісти відзначали: відсутність проявів перевтоми або перетренованості; підвищення бажання до тренувань; підвищення рівня фізичної і психічної працездатностіБиблиографические ссылки
Bashkyn, Y. N., Korzh, V. P. (2008). Problemy sportyvnoi' farmakologii' na suchasnomu etapi. Ljudyna, sport i zdorov’ja. Kyiv, 23–27.
Velichko, E. B., Gribunina, T. V. (2004). Problemy adaptacii v sporte. Fizicheskaja kul'tura, sport, zdorovyj obraz zhizni v 21 veke. Mogilev, 50–51.
Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S., Kondrashova, M. N. (2006). Vzaimodejstvie anajerobnogo obrazovanija sukcinata i glikoliza kak osnova povyshenija ustojchivosti kletok k kislorodnomu golodaniju. Terapija jekstremal'nyh sostojanij. Obninsk, 123–134.
Gunina, L. M. (2011). Vplyv sukcynatu natriju na erytrocyty za okysnogo stresu pry intensyvnyh fizychnyh navantazhennjah. Fiziologichnyj zhurnal, 56 (6), 71–79.
Gunina, L. M. (2012). Obosnovannost' ispol'zovanija kompozicij na osnove jantarnoj kisloty v sporte vysshih dostizhenij. Pedagogika, psihologija i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitanija i sporta, 5, 50–54.
Denisenko, Ju. P., Vysochin, Ju. V., Jacenko, L. G. (2009). Fiziologicheskie mehanizmy adaptacii organizma sportsmenov k jekstremal'nym vozdejstvijam. Teorija i praktika fiz. kul'tury, 11, 27–32.
Derimedved', L. V., Timchenko, V. A. (2002). BADy na osnove jantarnoj kisloty. Farmakologicheskij analiz. Provizor, 13, 10–13.
Kondrashova, M. N. (1986). Projavlenie stressa na urovne mitohondrij. Zhurnal obshei biologii, 4, 516–526.
Bashkin, I. M., Evdokimov, E. I., Golec', V. O., Prysjazhnjuk, O. A. (2002). Prykladni aspekty biohimichnogo kontrolju dlja optymizacii' trenuval'nogo procesu. "Moloda sportyvna nauka Ukrainy", 2 (6), 260–262.
Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S. et. al (2000). Anajerobnoe obrazovanie sukcinata i oblegchenie ego okislenija – vozmozhnye mehanizmy adaptacii kletki k kislorodnomu golodaniju. Biofizika, 45 (3), 509–513.
Taegtmeyer, H. (1978). Metabolic responses to cardiac hypoxia. Increased production of succinate by rabbit papillary muscles. Circulation Research, 43 (5), 808–815. doi: 10.1161/01.res.43.5.808
Kondrashova, M. N., Fedotcheva, N. I., Saakjan, I. R., Sirota, T. V., Zaharchenko, M. V., Leont'ev, D. S., Ignat'ev, D. A., Temnov, A. V., Samohvalov, V. A. (2003). Substratno-gormonal'naja sistema reguljacii fiziologicheskogo sostojanija. Uslovija ee vyjavlenija. Ispol'zovanie v praktike. Gorizonty biofiziki. ONTI; NCBI; Pushhino, 147–154.
Tajrova, M. R. (2000). Rol' ishodnogo sostojanija sistemy gemostaza v reakcijah gemokoaguljacii i fibrinoliza na fizicheskuju nagruzku. Saransk, 40.
Chernjev, O. V. (2012). Zminy v peryferijnij krovi sportsmeniv pid chas odnorazovyh fizychnyh navantazhen'. Zagal'na patologija ta patologichna fiziologija, 7 (4 (A)), 137–142.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Олексій Володимирович Чернєв
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
