Вплив курсового призначення сукцинату натрію на функціональний стан та загальну фізичну працездатність організму футболістів під час навчально-тренувальних зборів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50256Ключові слова:
спортсмени, сукцинат натрію, функціональний стан, перетренованість, метаболітотропні препарати, метаболізмАнотація
В роботі відображаються зміни які відбуваються з функціональним станом спортсменів під час тривалих фізичних навантажень за рахунок вживання сукцинату натрію.
Встановлено, що курсове застосування сукцинату натрію мало позитивний ефект для метаболізму, цитоархітектоніки і функціональних можливостей еритроцитів, відмічалась висока фізична активність і низька втомлюваність. Футболісти відзначали: відсутність проявів перевтоми або перетренованості; підвищення бажання до тренувань; підвищення рівня фізичної і психічної працездатностіПосилання
Bashkyn, Y. N., Korzh, V. P. (2008). Problemy sportyvnoi' farmakologii' na suchasnomu etapi. Ljudyna, sport i zdorov’ja. Kyiv, 23–27.
Velichko, E. B., Gribunina, T. V. (2004). Problemy adaptacii v sporte. Fizicheskaja kul'tura, sport, zdorovyj obraz zhizni v 21 veke. Mogilev, 50–51.
Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S., Kondrashova, M. N. (2006). Vzaimodejstvie anajerobnogo obrazovanija sukcinata i glikoliza kak osnova povyshenija ustojchivosti kletok k kislorodnomu golodaniju. Terapija jekstremal'nyh sostojanij. Obninsk, 123–134.
Gunina, L. M. (2011). Vplyv sukcynatu natriju na erytrocyty za okysnogo stresu pry intensyvnyh fizychnyh navantazhennjah. Fiziologichnyj zhurnal, 56 (6), 71–79.
Gunina, L. M. (2012). Obosnovannost' ispol'zovanija kompozicij na osnove jantarnoj kisloty v sporte vysshih dostizhenij. Pedagogika, psihologija i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitanija i sporta, 5, 50–54.
Denisenko, Ju. P., Vysochin, Ju. V., Jacenko, L. G. (2009). Fiziologicheskie mehanizmy adaptacii organizma sportsmenov k jekstremal'nym vozdejstvijam. Teorija i praktika fiz. kul'tury, 11, 27–32.
Derimedved', L. V., Timchenko, V. A. (2002). BADy na osnove jantarnoj kisloty. Farmakologicheskij analiz. Provizor, 13, 10–13.
Kondrashova, M. N. (1986). Projavlenie stressa na urovne mitohondrij. Zhurnal obshei biologii, 4, 516–526.
Bashkin, I. M., Evdokimov, E. I., Golec', V. O., Prysjazhnjuk, O. A. (2002). Prykladni aspekty biohimichnogo kontrolju dlja optymizacii' trenuval'nogo procesu. "Moloda sportyvna nauka Ukrainy", 2 (6), 260–262.
Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S. et. al (2000). Anajerobnoe obrazovanie sukcinata i oblegchenie ego okislenija – vozmozhnye mehanizmy adaptacii kletki k kislorodnomu golodaniju. Biofizika, 45 (3), 509–513.
Taegtmeyer, H. (1978). Metabolic responses to cardiac hypoxia. Increased production of succinate by rabbit papillary muscles. Circulation Research, 43 (5), 808–815. doi: 10.1161/01.res.43.5.808
Kondrashova, M. N., Fedotcheva, N. I., Saakjan, I. R., Sirota, T. V., Zaharchenko, M. V., Leont'ev, D. S., Ignat'ev, D. A., Temnov, A. V., Samohvalov, V. A. (2003). Substratno-gormonal'naja sistema reguljacii fiziologicheskogo sostojanija. Uslovija ee vyjavlenija. Ispol'zovanie v praktike. Gorizonty biofiziki. ONTI; NCBI; Pushhino, 147–154.
Tajrova, M. R. (2000). Rol' ishodnogo sostojanija sistemy gemostaza v reakcijah gemokoaguljacii i fibrinoliza na fizicheskuju nagruzku. Saransk, 40.
Chernjev, O. V. (2012). Zminy v peryferijnij krovi sportsmeniv pid chas odnorazovyh fizychnyh navantazhen'. Zagal'na patologija ta patologichna fiziologija, 7 (4 (A)), 137–142.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Олексій Володимирович Чернєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
