Роль факторів системи гемостазу та фібринолізу в розвитку шлунково-стравохідного рефлюксу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.53884Ключевые слова:
хронічне обструктивне захворювання легень, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гемостаз, фібриноліз, гіперкоагуляціяАннотация
Досліджено різні ланки системи згортання крові, протизгортаючої активності крові, фібринолізу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із коморбідним хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Встановлено, що плазмова гіперкоагуляція, зниження антикоагулянтного потенціалу крові, пригнічення сумарної фібринолітичної активності плазми крові, компенсаторне підвищення активності неферментативного фібринолізу, зростання протеолітичної активності плазми крові, що поглиблюються із зростанням тяжкості бронхообструктивного синдрому, сприяють розвитку ендоскопічно позитивної ерозивної ГЕРХ
Библиографические ссылки
Oparin, A. G., Oparin, A. A., Titkova, A. V. (2013). Vlijanie soputstvujushhej gastrojezofageal'noj refljuksnoj bolezni na klinicheskoe techenie i funkciju vneshnego dyhanija u bol'nyh hronicheskim obstruktivnym zabolevaniem legkih. Gastroenterologіja, 3 (49), 46–49.
Ostrovs'kyj, M. M., Herych, P. R. (2011). Do pytannia polimorbidnosti ta komorbidnosti u khvorykh na KhOZL. Ukr. pul'monol. zhurn., 4, 19–24.
Fadeenko, G. D., Kamenir, V. M. (2010). Dinamika klinicheskih projavlenij u pacientov s gastrojezofageal'noj refljuksnoj bolezn'ju v sochetanii s hronicheskim obstruktivnym zabolevaniem legkih na fone lechenija melatoninom. Suchasna gastroenterologija, 3 (53), 18–24.
Titkova, A. V. (2013). Kliniko-funkcional'nye i immunovospalitel'nye osobennosti sochetannogo techenija hronicheskogo obstruktivnogo zabolevanija legkih i gastrojezofageal'noj refljuksnoj bolezni i ih korrekcija. Medicina s'ogodnі і zavtra, 1 (58), 81–85.
Fass, R. (2003). Epidemiology and pathophysiology of symptomatic gastroesophageal reflux disease. American Journal of Gastroenterology, 98 (3s), S2–S7. doi: 10.1016/s0002-9270(03)00009-1
Heading, R. C. (1999). Prevalence of upper gastrointestinal symptoms in the general population: a systematic review. Scand. J. Gastroenterol. Suppl., 231, 3–8.
Babak, O. Ja. (2014). Gastrojezofageal'naja refljuksnaja bolezn'. Ot teorii k praktike. Suchasna gastroenterol., 4 (78), 38–44.
Lazebnik, L. B., Masharova, A. A., Bordin, D. S. et. al (2011). Rezul'taty mnogocentrovogo issledovanija «Jepidemiologija gastrojezofageal'noj refljuksnoj bolezni v Rossii («MJeGRE»). Ter. arhiv, 1, 45–50.
Vasil'ev, Ju. V.; Lazebnyk, L. B. (Ed.) (2011). Gastrojezofageal'naja refljuksnaja bolezn'. Moscow: Planida, 24.
Babak, M. O. (2011). Poshyrenist' typovykh ta atypovykh proiaviv hastroezofaheal'noi refliuksnoi khvoroby. Ukr. ter. zhurn., 2, 33–37.
Babak, O. Ja., Fadeenko, G. D. (2000). Gastrojezofageal'naja refljuksnaja bolezn'. Kyiv: Interfarma, 175.
Yartseva, S. V. (2005). Hemoreolohichni porushennia u khvorykh na khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia lehen', spoluchene z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia, ta ikh korektsiia. Lugansk, 27.
Tic, N.; Menshikov, V. V. (Ed.) (1997). Jenciklopedija klinicheskih laboratornyh testov. Moscow: Labinform, 960.
Ljah, Ju. E., Gur'janov, V. G., Homenko, V. N. et. al (2006). Osnovy komp'juternoj biostatistiki: analiz informacii v biologii, medicine i farmacii statisticheskim paketom MedStat. Doneck: Papakica E. K., 214.
Pylypenko, M. I., Radzishevs'ka, Ye. B., Knyhavko, V. H. (2001). Lektsii z matematychnoi statystyky dlia likariv. Kharkiv, 88.
Tillie-Leblond, I., Marquette, C. H., Perez, T. et. al (2006). Pulmonary embolism in patients with unexplained exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease: prevalence and risk factors. Annals of Internal Medicine, 144 (6), 390–396. doi: 10.7326/0003-4819-144-6-200603210-00005
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Інна Володимирівна Дудка
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .