Хемометричні методи дослідження біологічної активності похідних хіноліну
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.155424Ключові слова:
"структура-активність", спектр біологічної активності, прогнозування, PASS, передбачувальна здатність, QSARАнотація
Важливою характеристикою хімічних сполук є їх біологічна активність, оскільки її наявність може стати основою для використання речовини в терапевтичних цілях, або, навпаки, обмежити можливості його практичного застосування внаслідок прояву побічних і токсичних ефектів. Комп'ютерна оцінка спектра біологічної активності дає можливість визначити найбільш перспективні напрямки для тестування фармакологічної дії конкретних речовин і відсіяти потенційно небезпечні молекули на ранніх стадіях досліджень. Опис структури молекул органічного з'єднання реалізовано в PASS за допомогою дескрипторів атомних околиць (Multilevel Neighborhoods of Atoms)
Посилання
Brazhko, O. A. (2005). Biological active derivatives of quinoline and acridine with nitrogen and sulfur-containing functional groups. Kyiv, 456.
Zavgorodniy, M. P., Brazhko, A. A., Veselkov, A. V. (2015). QuS: A Software for Automated QSAR analysis of Biologically Active Compounds. Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles-2015. Kharkiv: Ekskluziv Publ., 26.
Zefirov, N. S., Palyulin, V. A. (2002). Fragmental Approach in QSPR. Journal of Chemical Information and Computer Sciences, 42 (5), 1112–1122. doi: http://doi.org/10.1021/ci020010e
Martin, T. M. (2016). Toxicity Estimation Software Tool (TEST). Washington: U.S. Environmental Protection Agency. Available at: https://www.epa.gov/chemical-research/toxicity-estimation-software-tool-test
Lesk, A. (2009). Introduction to Bioinformatics. Moscow: BINOM. Lab knowledge, 318.
Golovenko, N. A. (2004). Physicochemical Pharmacology. Odessa: Astroprint, 720.
Tetko, I. V., Gasteiger, J., Todeschini, R., Mauri, A., Livingstone, D., Ertl, P. et. al. (2005). Virtual Computational Chemistry Laboratory – Design and Description. Journal of Computer-Aided Molecular Design, 19 (6), 453–463. doi: http://doi.org/10.1007/s10822-005-8694-y
Prajapati, K., Singh, S., Pathak, A. K., Mehta, P. (2011). QSAR analysis on some 8-methoxyquinoline derivatives as H37RV inhibitors. International Journal of ChemTech Research, 193, 408–422.
Abhinav, P. M. (2012). 2D-QSAR study of 2,5-dihydropyrazolo[4,3-c]quinoline-3-one a novel series of PDE-4-inhibitors. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Sciences, 3 (1), 105.
Vainio, M. J., Johnson, M. S. (2005). McQSAR: A Multiconformational Quantitative Structure–Activity Relationship Engine Driven by Genetic Algorithms. Journal of Chemical Information and Modeling, 45 (6), 1953–1961. doi: http://doi.org/10.1021/ci0501847
Ruddigkeit, L., Blum, L. C., Reymond, J.-L. (2013). Visualization and Virtual Screening of the Chemical Universe Database GDB-17. Journal of Chemical Information and Modeling, 53 (1), 56–65. doi: http://doi.org/10.1021/ci300535x
Poroikov, V. V., Filimonov, D. A., Borodina, Y. V., Lagunin, A. A., Kos, A. (2000). Robustness of Biological Activity Spectra Predicting by Computer Program PASS for Noncongeneric Sets of Chemical Compounds. Journal of Chemical Information and Computer Sciences, 40 (6), 1349–1355. doi: http://doi.org/10.1021/ci000383k
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Alexander Brazhko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
