Дослідження системної води ягідних джемів низькотемпратурним калориметричним методом

Автор(и)

  • Micola Pogozhikh Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0002-0835-4896
  • Andrey Pak Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0003-3140-3657
  • Alina Pak Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0002-0311-9731
  • Yevhen Nechai Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-6410-902X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.185701

Ключові слова:

системна вода ягідного джему, низькотемпературний калориметричний метод, виморожена та невиморожена вода

Анотація

Обґрунтовано створення композицій із сировини, яка не потребує додаткового внесення пектину під час виробництва джемів, з сировиною, яка містить низьку кількість пектину Низькотемпературним калориметричним методом досліджено системну воду джемів із ягідної сировини з різним вмістом пектину. Встановлено, що кількість вимороженої води зменшується за збільшення кількості чорної смородини в модельних системах. Визначені раціональні співвідношення ягідної сировини в досліджуваних системах

Біографії авторів

Micola Pogozhikh, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, професор, завідуючий кафедри

Кафедра фізико-математичних та інженерно-технічних дисциплін

Andrey Pak, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра фізико-математичних та інженерно-технічних дисциплін

Alina Pak, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, викладач

Кафедра товарознавства та експертизи якості товарів

Посилання

Bilgen, S. (2014). Structure and environmental impact of global energy consumption. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 38, 890–902. doi: http://doi.org/10.1016/j.rser.2014.07.004

Katz, D. L., Meller, S. (2014). Can We Say What Diet Is Best for Health? Annual Review of Public Health, 35 (1), 83–103. doi: http://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-032013-182351

Dmytrenko, N. V. (2018). The influence of soluble substances on the water status in plant tissues andtheir kinetics of drying. Scientific Works, 82 (1), 103–108. doi: http://doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1015

Khattab, R., Ghanem, A., Brooks, M. S. L. (2016). Stability of haskap berry (Lonicera caerulea L.) anthocyanins at different storage and processing conditions. Journal of Food Research, 5 (6), 67–79. doi: http://doi.org/10.5539/jfr.v5n6p67

Robert, P., Fredes, C. (2015). The Encapsulation of Anthocyanins from Berry-Type Fruits. Trends in Foods. Molecules, 20 (4), 5875–5888. doi: http://doi.org/10.3390/molecules20045875

Koca, I., Karadeniz, B. (2009). Antioxidant properties of blackberry and blueberry fruits grown in the Black Sea Region of Turkey. Scientia Horticulturae, 121 (4), 447–450. doi: http://doi.org/10.1016/j.scienta.2009.03.015

Skrede, G., Martinsen, B. K., Wold, A.-B., Birkeland, S.-E., Aaby, K. (2012). Variation in quality parameters between and within 14 Nordic tree fruit and berry species. Acta Agriculturae Scandinavica, Section B - Soil & Plant Science, 62 (3), 193–208. doi: http://doi.org/10.1080/09064710.2011.598543

Li, F., Chen, G., Zhang, B., Fu, X. (2017). Current applications and new opportunities for the thermal and non-thermal processing technologies to generate berry product or extracts with high nutraceutical contents. Food Research International, 100, 19–30. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodres.2017.08.035

Manganaris, G. A., Goulas, V., Vicente, A. R., Terry, L. A. (2013). Berry antioxidants: small fruits providing large benefits. Journal of the Science of Food and Agriculture, 94 (5), 825–833. doi: http://doi.org/10.1002/jsfa.6432

Howard, L. R., Prior, R. L., Liyanage, R., Lay, J. O. (2012). Processing and Storage Effect on Berry Polyphenols: Challenges and Implications for Bioactive Properties. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 60 (27), 6678–6693. doi: http://doi.org/10.1021/jf2046575

Moneim, A., Sulieman, E., Khodari, K., Salih, Z. (2013). Extraction of Pectin from Lemon and Orange Fruits Peels and Its Utilization in Jam Making. International Journal of Food Science and Nutrition Engineering, 3 (5), 81–84.

Golovko, T., Pogozhikh, M., Pak, A., Golovko, N., Pak, A., Bakirov, M. (2018). Study of microelement distribution uniformity in a bulk of dough enriched with dietary supplements. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (94)), 42–48. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140134

Pogozhikh, M. I., Pak, A. O., Chekanov, M. A., Ishtvan, Ye. O., Pavlyuk, I. M. (2014). Researches of system water of food raw materials by thermodynamic and molecular-kinetic methods. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (71)), 42–46. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.27790

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

№ 11 (2019)

Розділ

Технічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Micola Pogozhikh, Andrey Pak, Alina Pak, Yevhen Nechai

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.