Хаотические процессы в тонкопроволочных излучателях с нелинейными свойствами поверхностного импеданса
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.27266Ключові слова:
нелинейность, конвергентность, динамический хаосАнотація
Рассмотрены результаты моделирования неконвергентных устройств. Приведены результаты исследования для тонкопроволочного излучателя с нелинейными свойствами поверхностного исмпеданса. Показано, что в режиме сильной нелинейности присутствуют явные признаки режима динамического хаоса
Посилання
Danilov, L. V. (1970). Nelinejnye konvergentnye jelektricheskie cepi. Teoreticheskaja jelektrotehnika, 9,87–93.
2. Sinickij, L. A. (1960). O periodicheskom rezhime v jelektricheskoj cepi, soderzhashhej nelinejnye soprotivlenija. Avtomaticheskij kontrol' i izmeritel'naja tehnika. Kiev, AN USSR, 4, 54–57.
3. Luchaninov, A. I., Zhurbenko, V. V. (2005). Jelektrodinamicheskie ustrojstva s nelinejnymi svojstvami poverhnostnogo impedansa. Uslovie konvergentnosti. Radiotehnika, 140, 19–27.
4. Luchaninov, A. I., Gavva, D. S., Krikyn, E. V. (2011). Convergence condition for non-linear electrodynamic devices. Radioelectron.Commun.Syst., 54 (2), 104–113. doi:10.3103/s0735272711020063
5. Fpanchesketti, Dzh., Pinto, I.; Uslengi, P. (Ed.) (1983). Antenny s nelinejnoj nagpuzkoj. Nelinejnye jelektpomagnitnye volny. Moscow: Mir, 221–249.
6. Shifrin, Ja. S., Luchaninov, A. I.; Bahrah, L. D., Zelkin, E. G. (Ed.) (1997). Antenny s nelinejnymi jelementami. Spravochnik po antennoj tehnike. Vol. 1. Moscow: Izd-vo IPRZhR, 207–235.
7. Shifrin, Ja. S., Luchaninov, A. I., Posohov, A. S. (2001). Strukturnaja model' antenny s nelinejnymi jelementami. Radiotehnika, 122, 22–34.
8. Sheshyekani, K., Sadeghi, S. H. H., Moini, R. (2008). A Combined MoM-AOM Approach for Frequency Domain Analysis of Nonlinearly Loaded Antennas in the Presence of a Lossy Ground. IEEE Trans. Antennas Propagat., 56 (6), 1717–1724. doi:10.1109/tap.2008.923352
9. Zinchenko, M. V., Zin'kovs'kyj, Ju. F. (2010). Modeljuvannja ansamblju symetrychnyh vibratoriv z nelinijnmy navantazhennjamy rjadjamy Vol'terra-Pikara. Visnyk KPI. Serija Radiotehnika. Radioaparatobuduvannja, 41, 148–156.
10. Shyfryn, Ja. S., Luchanynov, A. Y., (2000). Omarov, M. A. Analyz antenn s raspredelennoj nelynejnost'ju. Antenni, 1 (44), 70–83.
11. Collado, C., Mateu, J., O’Callaghan, J. M. (2001). Nonlinear simulation and characterization of devices with HTS transmission lines using harmonic balance algorithms. IEEE Trans. Appl. Supercond., 11 (1), 1396–1399. doi:10.1109/77.919612
12. Luchaninov, A. I., Gavva, D. S., Krikun, E. V., Vishnjakova, Ju. V., Nazarenko, V. A. (2011). Investigation of the properties of nonlinear non-convergent electrodynamic devices. Eastern-Europen Journal of Enterprise Technologies, 6/5(54), 68–72.
13. Loskutov, A. Ju., Mihajlov, A. S. (1990). Vvedenie v sinergetiku. Moscow: Nauka, 272.
14. Landt, J. A. (1981). Network loading of thin-wire antennas and scatterers in the time domain. Radio Science, 16 (6), 1241–1247. doi:10.1029/rs016i006p01241
15. Porti, J. A., Morente, J. A. (1994). A numerical analysis of wire antennas loaded with varistor-composite materials. IEEE Trans. Electromagn. Compat., 36(1), 23–31. doi:10.1109/15.265476
16. Gavva, D. S., Luchaninov, A. I., Omarov, M. A., Shokalo, V. M.; Kashheeva, B. L., Proshkina, E. G., Lagutina, M. F. (Ed). (2002). Raschet parametrov provolochnyh izluchajushhih struktur proizvol'noj konfiguracii. Distancionnye metody i sredstva issledovanija processov v atmosfere Zemli. Khar'kov, 399–425.
17. AWR Design Environment 2010. User Guide (2010). AWR Corporation, 378.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Анатолий Иванович Лучанинов, Дмитрий Гавва Сергеевич, Сальман Рашид Уайд
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.