Хронобіологічний паспорт як засобів оптимізації режиму дня студентів класичного університету
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.29099Ключові слова:
десинхроноз, адаптація, хронобіологічний тип, хронобіологічний підхід, хронобіологічний паспорт, рітмофільний типАнотація
Однією з причин погіршення стану здоров'я молоді є розузгодження внутрішніх біоритмів та базових циклів «праці та відпочинку», «сну та пильнування» та режиму харчування. Питання профілактики десинхронозу у студентів полягає у плануванні та оптимізації розпорядку дня з урахуванням біоритмологічного типу людини. Хронобіологічний паспорт є системою моніторування здоров'я студентів з використанням хронобіологічного підходу.
Посилання
Коlyada, Т. I., Vоlyanskij, U. L., Vasil’ev, I. V., Маl’cev, V. I. (1995). Аdaptacijnij sindrom i immunitet. Kharkov: Оsnova, 368.
Тimchenko, G. M. Chronobiologichnij pіdhіd chоdо оcinki stanu zdorovya studentiv (2011). Vіsnik Kharkivskogo nаcіоnalnogo universiteta іmenі V. N. Каrazіnа. Serija: Bіоlоgija, 13 (947), 190–195.
Тimchenko, A. N. (2012). Chronobiologichnij passport. Меtodicheskoe posobie. Kurs «Оsnovi biorythmologii». Kharkiv: Kharkiskij nаcіоnalnij universitet іmenі V. N. Каrazіnа, 66–72.
Kоmаrov, F. I., Rаpoport, S. I. (2000). Chronobiologija i chronomedicina. Мoskva: Тriada, 488.
Аgadganjan, N. А., Petrov, V. I., Rаdysh, I. V., Kraushkin, S. I (2005). Chronofiziologija, chronofarmocologija i chronoterapija. Vоlgograd: Izdztelstvo Volgogradskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta, 336.
Shaposhnikova, V. I., Таjmazov, V. А. (2005). Chronobiologija i sport. Мoskva: Sоvetskij sport, 180.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Ганна Миколаївна Тимченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
