Моделювання впливу піщаних фракцій на мікроводорості морського узбережжя
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.41503Ключові слова:
фітопсамон, бентос, мікроводорості, чисельність, гранулометричний склад піскуАнотація
З метою вивчення впливу піщаного ґрунту на мікроводорості пропонується нова методика: на поверхню предметних стекол приклеюються різні фракції піску. Чисельність мікроводоростей вірогідно збільшується на дрібних піщинках (<0,25 мм). Пропонується модель для прогнозування чисельності мікроводоростей псамону в залежності від розміру піщинок.
Посилання
Rukhin, L. B. (1947). Granulometricheskiy metod izucheniya peskov. Lviv: Izd-vo Leningradskogo gosudarstvennogo un-ta, 213.
Jonge, V. N. (1985). The occurrence of Epipsammic diatom populations: a result of interaction between physical sorting of sediment and sertain properties of diatom species. Estuarine, coastal and shelf science, 21 (5), 607–622. doi: 10.1016/0272-7714(85)90061-7
Wotton, R. S. (2002). Water purification using sand. Hydrobiologia, 469, 193–201.
Saburova, M. A., Polikarpov, I. G., Burkovskiy, I. V. et al. (2001) Makromasshtabnoye raspredeleniye interstitsial'nogo mikrofitobentosa v estuarii reki Chernoy (Kandalakshskiy zaliv, Beloye more). Ekologiya morya, 58, 7–12.
Jewson, D. H., Lowry, S. F., Bowen, R. (2006). Co-existence of and survival of diatoms on sand grains. European Journal of Phycology, 41 (2), 131–146. doi: 10.1080/09670260600652903
Rybalkina, A. V., Kononenko, Ye. V.; Aniknev, V. V., Lukomskaya, K. A. (Eds.) (1977). Izucheniye mikroflory pochvy metodom obrastaniya stekol po N.G. Kholodnomu: rukovodstvo k prakticheskomu zanyatiyu po mikrobiologii. Moscow: Prosveshcheniye, 76–77.
Abakumova, V. A. (Ed.) (1983). Rukovodstvo po metodam gidrobiologicheskogo analiza poverkhnostnykh vod i donnykh otlozheniy. Lviv, Gidrometeoizdat, 240.
Hentschel, E. (1925). Die Untersuchungen von Strömen. Abderhalden: Hand. Deutsch. Biol. Arbeitsmeth, IX (2), 87–100.
Snigirova, A. A., Aleksandrov, B. G. (2014). Novyy podkhod v issledovanii mikrovodorosley peschanoy supralitorali. Al'gologiya, 24 (3), 435–439.
Arsan, O. M., Davidov, O. A., D'yachenko, T. M. et al.; Romanenka, V. D. (Ed.) (2006) Metodi gídroyekologíchniy doslídzhen' poverkhnevikh vod. NAN Ukraí̈ni, Ín-t gídrobíologii. Kiev: LOGOS, 408.
Round, F. E., Crawford, R. M., Mann, D. G. (1990). The Diatoms. Biology and morphology of the genera. Cambridge Univ. Press, 747.
Khaylov, K. M., Prazukin, A. V., Rabinovich, M. A. et al. (1994). Svyaz' biologicheskikh parametrov fitoobrastaniya s fizicheskimi parametrami eksperimental'nykh «rifovykh» konstruktsiy v yevtrofiruyemoy morskoy akvatorii Vodnyye resursy, 21 (2), 166–175.
Shimek, R. L. (2001). Sand Bed Secrets. The Common-Sense Way to Biological Filtration. Marc Weiss Companies, Inc. Ft. Lauderdale, Florida, 36.
Rieger, R. M., Ruppert, E. (1978). Resin embedments of quantitative meiofauna samples for ecological and structural studies – Description and application. Marine Biology, 46 (3), 223–235. doi: 10.1007/bf00390684
Snigireva, A. A., Aleksandrov, B. G. (2012). Vliyaniye granulometricheskogo sostava grunta na formirovaniye mikrofitobentosa Materialy tret'yey Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii "Sovremennyye problemy gidrobiologii. Perspektivy. Puti i metody resheniy". Kherson, 121–124.
McLachlan, A., Brown, A. C. (2006). The Ecology of Sandy Shores, Elsevier Inc., 373.
Saburova, M. A., Polikarpov, I. G., Burkovskiy, I. V. et al. (2001). Makromasshtabnoye raspredeleniye interstitsial'nogo mikrofitobentosa v estuarii reki Chernoy (Kandalakshskiy zaliv, Beloye more), Ekologiya morya, 58, 7–12.
Snigirova, A. (2013). Benthic microalgae under the influence of beach nourishment in the Gulf of Odessa (the Black Sea). Botanica Lithuanica, 19 (2), 120–128. doi: 10.2478/botlit-2013-0015
Ravenel, W. S., Thistle D. (1981). The effect of sediment characteristics on the distribution of two subtidal harpacticoid copepod species. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology, 50 (2-3), 287–301. doi: 10.1016/0022-0981(81)90055-1
Hennig, H. F.-K. O., Fricke, A. H., Greenwood, P. J. et al. (1982). Relationships between meiofaunal population densities and physico-chemical properties of unpolluted sandy beaches. Environmental Monitoring and Assessment, 1, 337–334. doi: 10.1007/bf00403834
Azovsky, A. I., Chertoprood, E. S., Saburova, M. A., Polikarpov, I. G. (2004). Spatio-temporal variability of micro- and meiobenthic communities in a White Sea intertidal sandflat. Estuarine, Coastal and Shelf Science, 60 (4), 663–671. doi: 10.1016/j.ecss.2004.03.005
Zaitsev, Yu. (2012). A key role of sandy beaches in the marine environment. J. Black Sea/Mediterranean Environment, 18 (2), 114–127.
Fenchel, T., Kofoed, L. H., Lappalainen, A. (1975) Particle size-selection of two deposit feeders: the amphipod Corophium volutator and the prosobranch Hydrobia ulnae. Marine Biology, 30 (2), 119–128. doi: 10.1007/bf00391586
Swedmark, B. (1964) The interstitial fauna of marine sand. Biological Reviews, 39 (1), 1–42. doi: 10.1111/j.1469-185x.1964.tb00948.x
Townsend, S. A., Gell, P. A. (2005). The role of substrate type on benthic diatom assemblages in the Daly and Roper Rivers of the Australian wet/dry tropics. Hydrobiologia, 548 (1), 101–115. doi: 10.1007/s10750-005-0828-7
Zaytsev, Yu. P. (2008). Soobshchestvo mikroorganizmov porovykh vod peschanykh plyazhey Chernogo morya. Fakty i gipotezy. Míkrobíologíya ta bíotekhnologíya, 2 (3), 8–20.
Aleksandrov, B. G. (2008). Gidrobiologicheskiye osnovy upravleniya sostoyaniyem pribrezhnykh ekosistem Chernogo morya. Kiyev: Naukova dumka, 344.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Anastasiya Snigirova, Borys Aleksandrov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
