Особливості спектрального складу жовчних кислот у пацієнтів з гіперурикемією в поєднанні з ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52182Ключові слова:
сечова кислота, ожиріння, неалкогольний спеатогепатит, хроматографія, біліарний садж, метаболічний синдромАнотація
В статті наведено дані власного спостереження і встановлено, що у пацієнтів з гіперурикемією в поєднанні з ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом у більшому відсотку випадків зустрічається феномен «біліарного сладжу», гіпотонія жовчного міхура та зміни спектру жовчних кислот, що може свідчити про ризик розвитку холелітіазу у даної категорії пацієнтів
Посилання
Povoroznuk, V. V. (2009). Hyperuricemia and metabolic syndrome [Hyperuricemia and metabolic syndrome]. «Pain. Joint.Spine», 4, 47–54.
Lippi, G., Montagnana, M., Targher, G., Salvagno, G. L., Guidi, G. C. (2008). Relationship between uric acid, hyperglycemia and hypertriglyceridemia in general population. Biochemia Medica, 18 (2) 37–41. doi: 10.11613/bm.2008.005
Ludwig, J., Viggiano, T. R., McGill, D. B., Oh, B. J. (1980). Nonalcoholic steatohepatitis: Mayo Clinic experiences with a hitherto unnamed disease. Mayo Clin. Proc., 55, 434–438.
Pasalic, D., Marinkovic, N., Feher-Turkovic, L. (2012). Uric acid as one of the important factors in multifactorial disorders – facts and controversies. Biochemia Medica, 22 (1), 63–75. doi: 10.11613/bm.2012.007
Billiet, L., Doaty, S., Katz, J. D., Velasquez, M. T. (2014). Review of Hyperuricemia as New Marker for Metabolic Syndrome. ISRN Rheumatology, 2014, 1–7. doi: 10.1155/2014/852954
Adams, L. A. (2005). Nonalcoholic fatty liver disease. Canadian Medical Association Journal, 172 (7), 899–905. doi: 10.1503/cmaj.045232
Smith, B. W., Adams, L. A. (2011). Non-alcoholic fatty liver disease. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 48 (3), 97–113. doi: 10.3109/10408363.2011.596521
Kobalava, G. D., Tolkacheva, V. V. (2005). Metabolic syndrome: treatment guidelines, RMG, 13 (7), 451–458.
Tsushima, Y., Nishizawa, H., Tochino, Y., Nakatsuji, H., Sekimoto, R., Nagao, H. et. al (2013). Uric Acid Secretion from Adipose Tissue and Its Increase in Obesity. Journal of Biological Chemistry, 288 (38), 27138–27149. doi: 10.1074/jbc.m113.485094
Yoo, T. W., Sung, K. C., Shin, H. S., Kim, B. J., Kim, B. S., Kang, J. H. et. al (2005). Relationship Between Serum Uric Acid Concentration and Insulin Resistance and Metabolic Syndrome. Circulation Journal, 69 (8), 928–933. doi: 10.1253/circj.69.928
Gutiérrez, A. M., Reboredo, G. R., Mosca, S. M., Catalá, A. (2009). High resistance to lipid peroxidation of bird heart mitochondria and microsomes: Effects of mass and maximum lifespan. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology, 154 (3), 409–416. doi: 10.1016/j.cbpa.2009.07.019
Baran, B. (2014). Non-alcoholic fatty liver disease: What has changed in the treatment since the beginning? World Journal of Gastroenterology, 20 (39), 14219. doi: 10.3748/wjg.v20.i39.14219
Solomentseva, T. A. (2004). Nonalcocholic steatohepatatis: mechanism of development, diagnosis, treatment. Suchasna gastroenterologija, 6 (20), 25–29.
Pavlov, Ch. S., Shylpekova, U. O., Zolotarevskyi, V. B. (2005). Sovremennue predstavleniya o patogenese, diagnostike i lecheniu fibroza pecheni. Ros.gurnal hepatologii, 2, 13–20.
Kang, D.-H., Ha, S.-K. (2014). Uric Acid Puzzle: Dual Role as Anti-oxidantand Pro-oxidant. Electrolytes & Blood Pressure, 12 (1), 1. doi: 10.5049/ebp.2014.12.1.1
Stepanov, U. M. (2006). Klinicheskie osobennosti techenia nealkogolnogo steatogepatita v zavisimosti ot soputstvyushix zabolevanij. Suchasna gastroenterologiya, 3 (29), 4–7.
Özgür, P., Hüseyin, B., Ferhat, Ç., Hüseyin, K., Nuri, D. B. (2013). Association Between Insulin Resistance and Oxidative Stress Parameters in Obese Adolescents with Non-Alcoholic Fatty Liver Disease. Journal of Clinical Research in Pediatric Endocrinology, 5 (1), 33–39. doi: 10.4274/jcrpe.825
Polimeni, L. (2015). Oxidative stress: New insights on the association of non-alcoholic fatty liver disease and atherosclerosis. World Journal of Hepatology, 7 (10), 1325. doi: 10.4254/wjh.v7.i10.1325
Choi, Y.-J., Shin, H.-S., Choi, H. S., Park, J.-W., Jo, I., Oh, E.-S. et. al (2014). Uric acid induces fat accumulation via generation of endoplasmic reticulum stress and SREBP-1c activation in hepatocytes. Laboratory Investigation, 94 (10), 1114–1125. doi: 10.1038/labinvest.2014.98
Kushiyama, A. (2014). Linking uric acid metabolism to diabetic complications. World Journal of Diabetes, 5 (6), 787. doi: 10.4239/wjd.v5.i6.787
Patterson, R. A. (2002). Prooxidant and antioxidant properties of human serum ultrafiltrates toward LDL: important role of uric acid. The Journal of Lipid Research, 44 (3), 512–521. doi: 10.1194/jlr.m200407-jlr200
Otsuki, M., Kitamura, T., Goya, K., Saito, H., Mukai, M., Kasayama, S. et. al (2011). Association of urine acidification with visceral obesity and the metabolic syndrome. Endocrine Journal, 58 (5), 363–367. doi: 10.1507/endocrj.k10e-319
Firneisz G.(2014). Non-alcoholic fatty liver disease and type 2 diabetes mellitus: The liver disease of our age? World J Gastroenterol, 20 (27), 9072–9089.
Ryu, S., Chang, Y., Kim, S.-G., Cho, J., Guallar, E. (2011). Serum uric acid levels predict incident nonalcoholic fatty liver disease in healthy Korean men. Metabolism, 60 (6), 860–866. doi: 10.1016/j.metabol.2010.08.005
Beuers, U. (2006). Drug Insight: mechanisms and sites of action of ursodeoxycholic acid in cholestasis. Nature Clinical Practice Gastroenterology & Hepatology, 3 (6), 318–328. doi: 10.1038/ncpgasthep0521
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Олена Володимирівна Барабанчик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.