Особливості спектрального складу жовчних кислот у пацієнтів з гіперурикемією в поєднанні з ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом

Auteurs-es

  • Олена Володимирівна Барабанчик Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601, Ukraine

DOI :

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52182

Mots-clés :

сечова кислота, ожиріння, неалкогольний спеатогепатит, хроматографія, біліарний садж, метаболічний синдром

Résumé

В статті наведено дані власного спостереження і встановлено, що у пацієнтів з гіперурикемією в поєднанні з ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом у більшому відсотку випадків зустрічається феномен «біліарного сладжу», гіпотонія жовчного міхура та зміни спектру жовчних кислот, що може свідчити про ризик розвитку холелітіазу у даної категорії пацієнтів

Biographie de l'auteur-e

Олена Володимирівна Барабанчик, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601

Аспірант

Кафедра внутрішньої медицини № 3

Références

Povoroznuk, V. V. (2009). Hyperuricemia and metabolic syndrome [Hyperuricemia and metabolic syndrome]. «Pain. Joint.Spine», 4, 47–54.

Lippi, G., Montagnana, M., Targher, G., Salvagno, G. L., Guidi, G. C. (2008). Relationship between uric acid, hyperglycemia and hypertriglyceridemia in general population. Biochemia Medica, 18 (2) 37–41. doi: 10.11613/bm.2008.005

Ludwig, J., Viggiano, T. R., McGill, D. B., Oh, B. J. (1980). Nonalcoholic steatohepatitis: Mayo Clinic experiences with a hitherto unnamed disease. Mayo Clin. Proc., 55, 434–438.

Pasalic, D., Marinkovic, N., Feher-Turkovic, L. (2012). Uric acid as one of the important factors in multifactorial disorders – facts and controversies. Biochemia Medica, 22 (1), 63–75. doi: 10.11613/bm.2012.007

Billiet, L., Doaty, S., Katz, J. D., Velasquez, M. T. (2014). Review of Hyperuricemia as New Marker for Metabolic Syndrome. ISRN Rheumatology, 2014, 1–7. doi: 10.1155/2014/852954

Adams, L. A. (2005). Nonalcoholic fatty liver disease. Canadian Medical Association Journal, 172 (7), 899–905. doi: 10.1503/cmaj.045232

Smith, B. W., Adams, L. A. (2011). Non-alcoholic fatty liver disease. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 48 (3), 97–113. doi: 10.3109/10408363.2011.596521

Kobalava, G. D., Tolkacheva, V. V. (2005). Metabolic syndrome: treatment guidelines, RMG, 13 (7), 451–458.

Tsushima, Y., Nishizawa, H., Tochino, Y., Nakatsuji, H., Sekimoto, R., Nagao, H. et. al (2013). Uric Acid Secretion from Adipose Tissue and Its Increase in Obesity. Journal of Biological Chemistry, 288 (38), 27138–27149. doi: 10.1074/jbc.m113.485094

Yoo, T. W., Sung, K. C., Shin, H. S., Kim, B. J., Kim, B. S., Kang, J. H. et. al (2005). Relationship Between Serum Uric Acid Concentration and Insulin Resistance and Metabolic Syndrome. Circulation Journal, 69 (8), 928–933. doi: 10.1253/circj.69.928

Gutiérrez, A. M., Reboredo, G. R., Mosca, S. M., Catalá, A. (2009). High resistance to lipid peroxidation of bird heart mitochondria and microsomes: Effects of mass and maximum lifespan. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology, 154 (3), 409–416. doi: 10.1016/j.cbpa.2009.07.019

Baran, B. (2014). Non-alcoholic fatty liver disease: What has changed in the treatment since the beginning? World Journal of Gastroenterology, 20 (39), 14219. doi: 10.3748/wjg.v20.i39.14219

Solomentseva, T. A. (2004). Nonalcocholic steatohepatatis: mechanism of development, diagnosis, treatment. Suchasna gastroenterologija, 6 (20), 25–29.

Pavlov, Ch. S., Shylpekova, U. O., Zolotarevskyi, V. B. (2005). Sovremennue predstavleniya o patogenese, diagnostike i lecheniu fibroza pecheni. Ros.gurnal hepatologii, 2, 13–20.

Kang, D.-H., Ha, S.-K. (2014). Uric Acid Puzzle: Dual Role as Anti-oxidantand Pro-oxidant. Electrolytes & Blood Pressure, 12 (1), 1. doi: 10.5049/ebp.2014.12.1.1

Stepanov, U. M. (2006). Klinicheskie osobennosti techenia nealkogolnogo steatogepatita v zavisimosti ot soputstvyushix zabolevanij. Suchasna gastroenterologiya, 3 (29), 4–7.

Özgür, P., Hüseyin, B., Ferhat, Ç., Hüseyin, K., Nuri, D. B. (2013). Association Between Insulin Resistance and Oxidative Stress Parameters in Obese Adolescents with Non-Alcoholic Fatty Liver Disease. Journal of Clinical Research in Pediatric Endocrinology, 5 (1), 33–39. doi: 10.4274/jcrpe.825

Polimeni, L. (2015). Oxidative stress: New insights on the association of non-alcoholic fatty liver disease and atherosclerosis. World Journal of Hepatology, 7 (10), 1325. doi: 10.4254/wjh.v7.i10.1325

Choi, Y.-J., Shin, H.-S., Choi, H. S., Park, J.-W., Jo, I., Oh, E.-S. et. al (2014). Uric acid induces fat accumulation via generation of endoplasmic reticulum stress and SREBP-1c activation in hepatocytes. Laboratory Investigation, 94 (10), 1114–1125. doi: 10.1038/labinvest.2014.98

Kushiyama, A. (2014). Linking uric acid metabolism to diabetic complications. World Journal of Diabetes, 5 (6), 787. doi: 10.4239/wjd.v5.i6.787

Patterson, R. A. (2002). Prooxidant and antioxidant properties of human serum ultrafiltrates toward LDL: important role of uric acid. The Journal of Lipid Research, 44 (3), 512–521. doi: 10.1194/jlr.m200407-jlr200

Otsuki, M., Kitamura, T., Goya, K., Saito, H., Mukai, M., Kasayama, S. et. al (2011). Association of urine acidification with visceral obesity and the metabolic syndrome. Endocrine Journal, 58 (5), 363–367. doi: 10.1507/endocrj.k10e-319

Firneisz G.(2014). Non-alcoholic fatty liver disease and type 2 diabetes mellitus: The liver disease of our age? World J Gastroenterol, 20 (27), 9072–9089.

Ryu, S., Chang, Y., Kim, S.-G., Cho, J., Guallar, E. (2011). Serum uric acid levels predict incident nonalcoholic fatty liver disease in healthy Korean men. Metabolism, 60 (6), 860–866. doi: 10.1016/j.metabol.2010.08.005

Beuers, U. (2006). Drug Insight: mechanisms and sites of action of ursodeoxycholic acid in cholestasis. Nature Clinical Practice Gastroenterology & Hepatology, 3 (6), 318–328. doi: 10.1038/ncpgasthep0521

Publié-e

2015-10-30

Numéro

Rubrique

Medical Science. Part 2