Анализ процесса карбонизации суспензии шлама рассолоочистки содового производства и выбор типа реактора для осуществления процесса
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.64794Ключові слова:
соединения магния, интенсификация, шламы рассолоочистки, карбонизации, суспензия, абсорбция, вязкость системы, коэффициентАнотація
В данной работе рассмотрены вопросы производства и применения соединений магния, в мировой практике, и на Украине. Приведены результаты комплексного исследования теоретических аспектов производства, возможности повышения степени извлечения солей магния, чистоты продуктов имеющихся производств, и перспективы использования в качестве сырьевой базы шламов рассолоочистки аммиачно-содового производства по бикарбонатному способу. Разработана принципиальная аппаратно-технологическая схема процесса переработки суспензии шлама рассолоочистки на ликвидные продукты, приведены результаты опытов
Посилання
Kuzenko, Ju. N., Molchanov, V. I., Panasenko, V. A., Grubnik, L. V. (2007). Sostojanie i osnovnye napravlenija nauchno-tehnologicheskoj dejatel'nosti NIOHIMA. Himija i tehnologija proizvodstv osnovnoj himicheskoj promyshlennosti. Kharkiv, LXXV, 6–12.
Serdjukov, O. Je. (2010). Intensifikacija teplomassoobmennyh processov i usovershenstvovanie oborudovanija dlja termicheskogo razlozhenija gidrokarbonatov magnija. Kharkiv, 203.
Pozin, M. E. (1989). Tehnologija mineral'nyh solej (udobrenij, pesticidov, promyshlennyh solej, kislot i osnovanij). Leningrad: Himija, 352.
Gidroksid magnija. Tehnologija proizvodstva (2008). Evrazijskij himicheskij ranok, 3 (39), 102–120.
Beljaev, Je. K., Samojlenko, V. N., Tomenko, V. M. (1981). Opytnaja proverka tehnologii poluchenija MgO iz shlama rassoloochistki sodovogo predprijatija na poluzavodskoj ustanovke. Kharkiv, 20.
Annapol'skij, V. F., Buran, G. V., Tomenko, V. M. (1998). Razrabotki tehnologii poluchenija oksida magnija iz gipsomagnezial'nogo shlama sodovogo proizvodstva. Himija i tehnologija proizvodstv osnovnoj himicheskoj promyshlennosti. Kharkiv, LXXI, 42–46.
Rusev, R., Tochev, V. (1983). Vyshhelachivanie MgO iz shlama sodovogo proizvodstva. Godshnik Vyssh. him. tehnol. in-ta Sofija, 29 (1), 128–131.
Materialy mezhdunarodnogo simpoziuma «Mirovaja sodovaja promyshlennost' otvechaet na vyzovy XXI veka» (2001). Brjussel'.
Shaporev, V. P. (2008). Odin iz vozmozhnyh sposobov izvlechenija i proizvodstva oksida magnija iz shlama rassoloochistki sodovogo proizvodstva. Vestnik NTU «HPI», 41, 100–110.
Beljaev, Je. K., Samojlenko, V. N., Tomenko, V. M. (1983). Poluchenie MgO iz shlama rassoloochistki sodovogo proizvodstva. Voprosy himii i himicheskoj tehnologii, 71, 35–40.
Beljaev, Je. K., Tomenko, V. M., Samojlenko, V. N. (1981). Issledovanie processa karbonizacii gidroksida magnija shlama rassoloochistki sodovogo proizvodstva. Voprosy himii i himicheskoj tehnologii, 64, 29–33.
Walavalkar, B. R., Wahal, S. V. (1977). Utilization of waste from soda ash industry. Chem. Age of India, 28 (1), 44–45.
Annapol'skij, V. F., Alekseev, V. N., Markov, N. V. (1998). O vozmozhnosti poluchenija gidroksida magnija dlja proizvodstva vysokokachestvennogo periklaza na baze syr'ja Ukrainy. Himija i tehnologija proizvodstv osnovnoj himicheskoj promyshlennosti. Kharkiv, LXXI, 39–41.
Annapol'skij, V. F., Alekseev, V. N., Alekseev, A. V. (2002). Issledovanie poluchenija magnezial'nogo syr'ja dlja proizvodstva vysokokachestvennogo periklaza. UkrNIIO im. A.S. Berezhnogo. Kharkiv, 102, 106–109.
Molchanov, V. N., Annapol'skij, V. F., Alekseev, V. N. (2007). Issledovanija po himicheskoj pererabotke magnezial'no-silikatnogo syr'ja i polucheniju spechennogo periklaza. Himija i tehnologija proizvodstv osnovnoj himicheskoj promyshlennosti. Kharkiv, LXXV, 125–131.
Telitchenko, V. A. (1977). Issledovanie processa nizkotemperaturnoj dekarbonizacii rastvorov bikarbonata magnija. Moscow, 142.
Tomenko, V. M., Zubkova, E. M., Burin, T. V. (1989). A. S. 1520007 SSSR, mkn s 01.F5/02. Sposob pererabotki shlama rassoloochistki ammiachno-sodovogo proizvodstva. № 4266372/23-26; zajav. 22.06.1987; opubl. 07.11.89. Bjul. № 41.
Bukur, D. B., Patel, S. A. (1989). Hydrodynamics studies with foaming and non-newtoning solutions in bubble columns. The Canadian Journal of Chemical Engineering, 67 (5), 741–751. doi: 10.1002/cjce.5450670505
O’Dowd, W., Smith, D. N., Ruether, J. A., Saxena, S. C. (1987). Gas and solids behavior in a buffed and unbuffed slurry bubble column. AIChE Journal, 33 (12), 1956–1970. doi: 10.1002/aic.690331204
Wallis, G. B. (1969). One – dimensional, Two – place flow. New York: McGraw – Hill, 108.
Tang, W. T., Fan, L. S. (1990). Gas – liquid mdss transfer in the three-phase fluidized bad containing, low density particle. Industrial & Engineering Chemistry Research, 29 (1), 128–133. doi: 10.1021/ie00097a020
Tovazhnjanskij, L. L., Gotlinskaja, A. P., Leshhenko, V. A. et. al (2005). Processy i apparaty himicheskoj tehnologii. Chep. 1; Chep. 2. Kharkiv, 625, 532.
Kulov, N. N. (2007). O nekotoryh problemah razdelenija smesej. Teoret. osnovy himicheskoj tehnologii, 41 (1), 3–15.
Kawase, Y., Moo-Yong, M. (1990). Mathematical models for design of bioreactors applications of Kolmogoroff’s theory of isotropic turbulence. Chem. Eng., 43 (5), 19–41.
Shaporev, V. P., Titov, V. M., Lopuhina, O. A. et. al (1999). Puti intensifikacii processov massoperenosa v barbotazhnyh kolonnah (BSK) protivotochnogo tipa s kontaktnymi jelementami perekrestnotochnogo tipa. Soobshhenie 1; Soobshhenie 2. Vestnik HGPU, 33, 3–13, 13–19.
Vjejlas, S. (1967). Himicheskaja kinetika i raschety promyshlennyh reaktorov. Moscow: Himija, 414.
Zadorskij, V. M. (1989). Intensifikacija himiko-tehnologicheskih processov na osnove sistemnogo podhoda. Kyiv: Tehnika, 208.
Promtov, M. A. (2000). Analiz metodov intensifikacii himiko-tehnologicheskih processov. Izv. vuzov. ser. Himija i him. Tehnologija, 43 (4), 138–142.
Shah, Y. T., Joseph, S., Smith, D. N., Ruether, J. A. (1985). On the behavior of the Gas Phase in a bubble column with ethanol – water mixtures. Industrial & Engineering Chemistry Process Design and Development, 24 (4), 1140–1148. doi: 10.1021/i200031a041
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Михаил Ильич Васильев, Инна Вячеславовна Питак, Валерий Павлович Шапорев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
