Біоіндикація атмосферного забруднення за реакцією пилкових зерен Тaraxacum officinale F.H.Wigg (на прикладі м. Кривий Ріг)

Автор(и)

  • Віталій Миколайович Гришко Криворізький ботанічний сад НАН України вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, Україна, 50089, Україна https://orcid.org/0000-0001-8893-5254
  • Ірина Олександрівна Комарова Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет» пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, Україна, 50086, Україна https://orcid.org/0000-0003-1936-6689

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.69276

Ключові слова:

Taraxacum officinale F.H.Wigg., пилок, атмосферне забруднення, індекс стерильності, палінотоксичний ефект, коефіцієнт чутливості

Анотація

Вивчали вплив різного рівня забруднення Кривого Рогу на життєздатність пилку Тaraxacum officinale F.H.Wigg. Гаметоцидний вплив забруднення проявляється у поступовому збільшенні до 50 % нежиттєздатного пилку за високого рівня забруднення та підвищення більше ніж у двічі кількості стерильних зерен, індукованих цим чинником. Також в залежності від рівня забруднення зростає кількість морфологічно зміненого пилку, а за високого рівня відмічено утворення лінзовидної аномальної форми

Біографії авторів

Віталій Миколайович Гришко, Криворізький ботанічний сад НАН України вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, Україна, 50089

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Ірина Олександрівна Комарова, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет» пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, Україна, 50086

Кафедра ботаніки та екології

Посилання

Anisimova, G. M., Ljazgunova, I. V., Shamrov, I. I.; Batygina, T. B. (Ed.) (2000). Vlijanie uslovij zagrjaznenija okruzhajushhej sredy na reprodukciju rastenij. Jembriologija cvetkovyh rastenij. Terminologija i koncepcii. Sankt-Peterburg, 3, 532–535.

Pryjmak, O. P. (2007). Ocinka stanu prymagistral'nyh terytorij za zminoju osnovnyh harakterystyk cvitinnja dejakyh dekoratyvnyh kvitnykovyh roslyn. Visnyk Dnipropetrovs'kogo universytetu. Biologija. Ekologija, 1 (15), 119–128.

Bessonova, V. P. (1991). Pasyvnyj monitoryng zabrudnennja seredovyshha vazhkymy metalamy z vykorystannjam roslyn. Ukr. botan. zhurn., 48 (2), 77–80.

Buharina, I. L., Dvoeglazova, A. A. (2010). Biojekologicheskie osobennosti travjanistyh i drevesnyh rastenij v gorodskih nasazhdenijah. Izhevsk: Izd-vo «Udmurtskij universitet», 184.

Ibragimova, E. E. (2008). Ekologichna ocinka dii' tehnogennyh himichnyh zabrudnen' na cytogenetychni pokaznyky vyshhyh roslyn v umovah Krymu. Kyiv, 20.

Ljanguzova, I. V., Mazina, E. A. (1996). Vlijanie atmosfernogo zagrjaznenija na reproduktivnuju sposobnost' dikorastushhih jagodnyh kustarnichkov sosnovyh lesov Kol'skogo p-va. Rastitel'nye resursy, 32 (4), 14–22.

Gryshko, V. M., Chypyljak, T. F. (2011). Autekologija vydiv i sortiv Hemerocallis L. (rozvytok generatyvnoi' sfery) v umovah tehnogennogo zabrudnennja. Dop. NAN Ukrai'ny, 12, 138–147.

Makogon, I. V., Korshykov, I. I. (2010). Jakist' pylku ta nasinnjeva produktyvnist' Picea pungens Engelm. u zoni vykydiv metalurgijnyh pidpryjemstv Donbasu. Ukr. bot. zhurn., 67 (5), 736–745.

Hjelmroos, M. (2000). Interactions between Betula spp. Pollen and air pollutants. Vienna, 703.

Dzjuba, O. F. (2006). Palinoindikacija kachestva okruzhajushhej sredy. Sankt-Peterburg: Nedra, 198.

Chypyljak, T. (2014). Autekologichni osoblyvosti vydiv rodu Hemerocallis L. v umovah m. Kryvyj Rig. Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Serija biologichna, 65, 202–209.

Korshykov, I. I., Laptjeva, O. V. (2014). Jakist' pylku Pinus pallasiana (Pinaceae) z nasadzhen' ekologichno bezpechnyh i tehnogenno zabrudnenyh terytorij stepovoi' zony Ukrai'ny. Ukr. bot. zhurn., 71 (5), 590–598.

Baktasheva, N. M., Seroglazova, N. G., Strukov, V. M. (2009). Morfologija pyl'cy vesenne- i ranneletnee cvetushhih predstavitelej semejstva Brassicaceae. Jekologija biosistem: problemy izuchenija, indikacii i prognozirovanija. Astrahan': Izd. Dom «Astrahanskij universitet», 328–332.

Seroglazova, N. G., Baktasheva, N. M., Bulatova, S. N. (2011). Indikacija chistoty okruzhajushhej sredy Astrahanskoj oblasti po sostojaniju pyl'cy sornyh rastenij sem. Brassicaceae. Sornye rastenija v izmenjajushhemsja mire. Sankt-Peterburg: VIR, 281–285.

Pausheva, Z. P. (1988). Praktikum po citologii rastenij: Special'nost' "Agronomija". Moscow: Agropromizdat, 271.

Lozanovskaja, I. N., Orlov, D. S., Sadovnikova, L. K. (1998). Jekologija i ohrana biosfery pri himicheskom zagrjaznenii. Moscow: Vyssh. shkola, 287.

Snigirevskaja, N. S. (1971). Primenenie skanirujushhego jelektronnogo mikroskopa v botanike. Bot. Zhurnal, 56 (4), 549–558.

Ferguson, I. K., Webb, D. A. (1970). Pollen morphology in the genus Saxifraga and its taxonomic significance. Botanical Journal of the Linnean Society, 63 (4), 295–311. doi: 10.1111/j.1095-8339.1970.tb02308.x

Lakin, G. F. (1990). Biometrija. Moscow: Vyssh. shk., 528.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-05-31

Номер

Том 5 № 1 (22) (2016)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Ірина Олександрівна Комарова, Віталій Миколайович Гришко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.