Конкурентна політика держави як ключовий чинник її правового організаційно-господарського впливу

Анотація

Стаття присвячена аналізу “конкурентної політики держави” та правових засобів і форм її реалізації. Проаналізовано статті та дисертаційні дослідження вчених економістів і правників з приводу конкурентної політики держави, та наголошено на необхідності перегляду законодавчого забезпечення питань реалізації конкурентної політики.

Основною метою і спрямуванням економічної політики держави є реалізація та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання і споживачів, на основі поєднання приватних і публічних інтересів завдяки методам стимулювання конкуренції. Не менш важливою метою є зростання ефективної соціально-орієнтованої економіки ринкового типу на основі подолання монополізму та олігархізму.

З цього приводу автор наголошує на необхідності перегляду діючого законодавства та впровадженню дієвих норм, першочерговими завданнями яких буде розроблення як програмних документів так і стратегії розвитку конкуренції на ринку. Важливим моментом є подолання монополізованих та олігопольних ринків в багатьох галузях, забезпечення рівних можливостей вступу на ринок всіх суб’єктів господарювання та зняття бар’єрів вступу на ринок, в тому числі і адміністративних.

Конкурентна політика держави має інструментальний характер та її ефективність пропорційно залежить від виконуваних функцій, направлених на досягнення практичних результатів – підтримання умов конкурентності в господарській діяльності, підтримання стану конкуренції в певних галузях економіки, попередження антиконкурентних дій тощо. Механізми конкурентної політики держави реалізуються правовим засобам через діяльності антимонопольних органів, основним завданням яких є попередження і припинення порушень антимонопольного регулювання, стимулювання конкуренціїї та захист економічної конкуренції від різного роду проявів недобросовісних методів конкурентної боротьби. Все це може бути реалізоване лише завдяки застосуванню дієвих методів впливу, застосуванню відповідальності за ці правопорушення з боку антимонопольних органів поряд із запровадженням стимулюючих методів розвитку конкуренції.

Особливої уваги потребує і перегляд системи санкцій та механізму застосування відповідальності за конкурентні правопорушення. Методика визначення штрафів не завжди є адекватною, порівняно із шкодою, завданою правопорушеннями. Першочерговим завданням в цьому сенсі є також аналіз складу правопорушень, та запровадження процесуальних норм конкурентного законодавтсва