Поняття та особливості примусу у службовому праві України, не пов'язаного із юридичною відповідальністю

Автор(и)

  • Dmyto Pryputen Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, Україна, 49005, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.135821

Ключові слова:

адміністративно-попереджувальні заходи, адміністративний примус, запобігання, обмеження, службове право, превентивний характер, примус, припинення, публічна служба

Анотація

У статті висвітлено наукові підходи до розуміння категорій як «примус», «державний примус», «адміністративний примус». Розкриті ознаки примусу у службовому праві України, не пов'язаного із юридичною відповідальністю. Виокремлені особливості примусу у службовому праві України, не пов'язаного із юридичною відповідальністю). Запропоновано під примусом в службовому праві, не пов'язаного із юридичною відповідальністю необхідно розуміти застосування передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу до правозобов’язаних суб’єктів, які піддаються дії їх негативних наслідків морального, особистісного, майнового, організаційного чи іншого характеру з метою попередження чи припинення протиправних дій, подолання їх шкідливих наслідків.

До заходів адміністративного примусу, не пов'язаного із юридичною відповідальністю, становлять власне адміністративно-попереджувальні заходи як сукупність заходів офіційного впливу державних органів, а у випадках делегування відповідних повноважень і громадських об’єднань щодо фізичних, юридичних осіб, незалежно від волі і бажання останніх, у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод, законних інтересів задля попередження вчинення протиправних діянь як будь-якими, так і конкретними особами, забезпечення правопорядку за будь-яких умов.

Мета адміністративно-попереджувальних заходів, яка має комплексний характер і фактично поєднує два елементи: загальнопревентивний та спеціально превентивний (загальну і спеціальну превенції). Застосовуються заходи адміністративного примусу попереджувального характеру для того, щоб попередити вчинення правопорушень з боку конкретних осіб і недопущення певних видів правопорушень. Ця обставина дозволяє умовно поділити власне попереджувальні заходи адміністративного примусу на дві підгрупи: заходи спеціального (деталізовані, із чітко вираженою спеціальнопревентивною метою) і загального (із загальнопревентивною метою) характеру

Біографія автора

Dmyto Pryputen, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, Україна, 49005

Кандидат юридичних наук

Кафедра загальноправових дисциплін

Посилання

  1. Kolpakov, V. K. (1999). Administratyvne pravo Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter, 736.
  2. Melnyk, R. S. (2002). Zabezpechennia zakonnosti zastosuvannia zakhodiv administratyvnoho prymusu, ne poviazanykh z vidpovidalnistiu. Kharkiv, 211.
  3. Bytiak, Yu. P., Zui, V. V., Komziuk, A. T. (1994). Perekonannia i prymus u derzhavnomu upravlinni. Administratyvna vidpovidalnist: konspekt lektsiy. Kharkiv: Ukr. Yuryd. Akademiia, 34.
  4. Klyushnichenko, A. P. (1979). Mery administrativnogo prinuzhdeniya, primenyaemye miliciey (Osobennosti. Klassifikaciya. Sistemovyrazhenie). Kyiv: KVSH MVD SSSR, 87.
  5. Bytiak, Yu. P., Bohutskyi, V. V., Harashchuk, V. M. et. al. (2000). Administratyvne pravo Ukrainy. Kharkiv: Pravo, 520.
  6. Ryabov, Yu. S. (1974). Administrativno-predupreditel'nye mery: Teoreticheskie voprosy. Perm': Kn. Izd-vo, 82.
  7. Bezsmertnyi, E. O. (1997). Administratyvno-zapobizhni zakhody, shcho zastosovuiutsia orhanamy vnutrishnikh sprav. Kharkiv: Un-t vnutr. sprav, 155.
  8. Bezsmertnyi, E. O. (1997). Administratyvno-zapobizhni zakhody, shcho zastosovuiutsia orhanamy vnutrishnikh sprav. Kharkiv: Un-t vnutr. sprav, 155.
  9. Komziuk, A. T. (1999). Pidstavy zastosuvannia zakhodiv administratyvnoho prymusu. Problemy borotby z koruptsieiu, orhanizovanoiu zlochynnistiu ta kontrabandoiu, 18, 492–496.
  10. Prohorov, A. M. (Ed.) (1989). Sovetskiy enciklopedicheskiy slovar'. Moscow: Sov. Enciklopediya, 1632.
  11. Komziuk, A. T. (1999). Problemy reformuvannia zakonodavstva, shcho rehuliuie administratyvnyi prymus. Problemy naukovoho zabezpechennia administratyvnoi reformy v Ukraini, 2, 316–321.
  12. Alekhin, A. P., Karmolickiy, A. A., Kozlov, Yu. M. (1996). Administrativnoe pravo Rossiyskoy Federacii. Moscow: ZERCALO, TEIS, 640.
  13. Bahrah, D. N. (1996). Administrativnoe pravo. Moscow: BEK, 368.
  14. Eropkin, M. I. (1963). O klassifikacii mer administrativnogo prinuzhdeniya. Voprosy sovetskogo administrativnogo prava na sovremennom etape. Moscow: Gosyurizdat, 60–68.
  15. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia (1984). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR, dodatok do No. 51. St. 1122 (z nastupnymy zminamy ta dopovnenniamy).
  16. Mytnyi kodeks Ukrainy vid 13 bereznia 2012 r (2012). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), No. 44-45, No. 46-47, No. 48, St. 552.
  17. Pro natsionalnu politsiu vid 2 lypnia 2015 r. (2015). Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), No. 40-41, St. 379.
  18. Pro Sluzhbu bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 25 bereznia 1992 r. (1992). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, No. 27, St. 382.
  19. Igitov, V. I. (1965). Administrativno-pravovye i obshchestvennye mery vozdeystviya v oblasti ohrany obshchestvennogo poryadk. Moscow, 16.
  20. Eropkin, M. I., Popov, L. L. (1973). Administrativno-pravovaya ohrana obshchestvennogo poryadka. Leningrad: Lenizdat, 328.
  21. Petrov, G. I. (1960). Sovetskoe administrativnoe pravo. Leningrad, 420.
  22. Bahrah, D. N. (1989). Administrativno-processual'noe prinuzhdenie. Izv. vuzov. Pravovedenie, 4, 59–64.
  23. Rozin, L. M. (1982). Problemy klassifikacii mer administrativnogo prinuzhdeniya. Upravlenie i pravo, 7, 182–186.
  24. Bytiak, Yu. P., Zui, V. V. (1996). Administratyvne pravo Ukrainy: konspekt lektsiy. Kharkiv: NIuAU im. Ya. Mudroho, 160.
  25. Bandurka, O. M. (1999). Osnovy upravlinnia v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrainy: teoriya, dosvid, shliakhy udoskonalennia. Kharkiv: “Osnova”, 440.
  26. Melnyk, R. S. (2000). Administratyvni stiahnennia v systemi zakhodiv administratyvnoho prymusu. Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoi diyalnosti, 3, 187–192.
  27. Salmanova, O. Yu. (2002). Administratyvno-pravovi zasoby zabezpechennia militsiieiu bezpeky dorozhnoho rukhu. Kharkiv, 19.
  28. Popov, L. L. (2002). Administrativnoe pravo. Moscow: Yurist, 697.
  29. Hladun, Z. S. (2004). Administratyvne pravo Ukrainy. Ternopil: Kart-blansh, 579.
  30. Bityak, Yu. P., Boguckiy, V. V., Garashchuk, V. N. (2003). Administrativnoe pravo Ukrainy. Kharkiv: Pravo, 576.
  31. Mal'ko, A. V. (2003). Stimuly i ogranicheniya v prave. Moscow: Yurist, 250.
  32. Bandurka, O. M. (Ed.) (2000). Administratyvna diyalnist. Chastyna osoblyva. Kharkiv: Vyd-vo Un-tu vnutr. sprav, “ESPADA”, 368.
  33. Nehodchenko, O. V. (2003). Zabezpechennia prav i svobod liudyny orhanamy vnutrishnikh sprav: orhanizatsiyno-pravovi zasady. Kharkiv, 477.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-29

Як цитувати

Pryputen, D. (2018). Поняття та особливості примусу у службовому праві України, не пов’язаного із юридичною відповідальністю. ScienceRise: Juridical Science, (2 (4), 36–41. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.135821

Номер

№ 2 (4) (2018)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Dmyto Pryputen

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.