Розвиток національної правової системи в контексті запитів громадянського суспільства
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.143106Ключові слова:
правова система, завдання правової системи, функції правової системи, права людиниАнотація
Представлена стаття присвячена сучасному етапу розвитку національної правової системи в контексті її здатності до виконання певних завдань, відтворення необхідних у даних просторово-часових вимірах функцій, забезпечення необхідних вимог ефективного правового регулювання. Зрозуміло, що демократична правова система повинна дієво захищати права і свободи людини, відтворювати і впроваджувати принцип верховенства права, забезпечувати «якість» правового закону в національному законодавстві. Саме правова система повинна реалізувати положення про те, що людина є найвищою соціальною цінністю. Якість європейської правової системи полягає у захисті загальнолюдських цінностей, культурних надбань, взагалі і, зокрема, правокультурних. Так, слід зазначити, що в умовах демократичної, правової держави відносини «особа-держава» зазнають суттєвих змін. Ці відносини не мають на меті забезпечити для однієї частини суспільства більший ступінь свободи, ніж для іншої; в цьому випадку необхідно вести мову про державну владу, що забезпечує умови свободи для всіх членів суспільства, всіх громадян держави. Свобода народу забезпечена лише тоді, коли народ дійсно організує без будь-якого втручання союзи, збори, видає закони, обирає за власним волевиявленням всіх посадових осіб держави, яким доручається проведення в життя законів і демократичне управління на основі цих законів. Як відомо, повновладдя народу складається в умовах демократичної, правової системи, яка в свою чергу, нормалізує функціонування органів держави, що забезпечують права і свободи людей, зокрема, їх європейський вектор розвитку. Крім того, великого значення набувають сьогодні завдання по оптимізації правової системи, а отже - коригування її функцій. Зокрема: основне завдання правової системи — створювати чітко визначену, нормативну, стабільну основу для всього комплексу суспільних відносин, у тому числі і для їх динаміки.
В умовах демократичної, соціальної, правової держави, яка визначила свій європейський вибір, реалізується сфера правового регулювання, сукупність суспільних відносин, яку можливо і необхідно упорядковувати за допомогою права і правових засобів. Основним напрямом правового регулювання в цих умовах є: а) закріплення і охорона нових суспільних відносин; б) забезпечення сприятливих умов і засобів існування індивідів; в) реалізація і правовий захист життєво важливих потреб, інтересів людей і соціальних спільностей; г) заборона певних суспільних відносин і поведінки (заснування комерційних банків посадовими особами, працівниками правоохоронних органів, їх родичами (активізація діяльності НАБУ, НАЗК, створення Вищого антикорупційного суду); д) стимулювання розвитку певних суспільних відносин тощо
Посилання
- Zaichuk, O. V., Onishchenko, N. M. (Ed.) (2006). Vstup do teorii pravovykh system. Kyiv: Vydavnytstvo «Iurydychna dumka», 432.
- Shemshuchenko, Yu. S. (Ed.) (2012). Pravovi systemy suchasnosti. Kyiv: Vyd-vo «Iurydychna dumka», 492.
- Zaiets, A. P. (1999). Pravova derzhava v konteksti novitnoho ukrainskoho dosvidu. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo, 248.
- Petryshyn, O. V., Pohrebniak, S. P., Smorodynskyi, V. S. et. al.; Petryshyn O. V. (Ed.) (2015). Teoriia derzhavy i prava. Kharkiv: Pravo, 368.
- Kresin, O. V. (2017). Stanovlennia teoretychnykh zasad porivnialno-pravovykh doslidzhen u druhii polovyni ХVІІІ – pershii tretyni XIX stolittia: komparatyvna kontseptualizatsiia. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy; Vydavnytstvo «Lohos», 680.
- Parkhomenko, N. M. (2008). Dzherela prava: problemy teorii ta metodolohii. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Iurydychna dumka», 336.
- Shemshuchenko, Yu. S., Onishchenko, N. M., Parkhomenko, N. M., Suniehin, S. O. (2016). Sotsialna polityka: vymohy suspilstva, vyklyky chasu, potreby liudyny: naukovo-analitychna dopovid. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN ukrainy, 80.
- Zajadto G., Zeidlero K. (Eds.) (2013). Bioprawo. Filozofia prawa w putaniach i odpowiedziach. Warzszawa: Kehexisnexis, 149–156.
- Kontseptsiia zabezpechennia i zakhystu prav dytyny v Ukraini (2013). Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, 56–85.
- Timush, I. S. (2009). Intehralnyi pohliad na pravo. Kyiv: Atika, 165–174.
- Jablonska-Bonca, J. (2008). Ontroletion to law. Warszawa: LexisNexis, 35.
- Hryshchuk, O. V. (2007). Liudska hidnist u pravi: filosofski problemy. Kyiv: Atika, 432.
- Petryshyn, O. (2010). Do problemy sotsializatsii yurydychnykh znan. Pro ukrainske pravo. Chasopys kafedry teorii ta istorii derzhavy i prava Kyivskoho nats. un-tu imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv: Hramota, IV, 53–63.
- Kontseptsiia udoskonalennia Instytutu yurydychnoi vidpovidalnosti derzhavy pered hromadianskym suspilstvom ta osoboiu v Ukraini (2014). Kyiv: In-t derzhav i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, 87–110.
- Keith, R. C., Lin, Z. (2001). The special irouping of the Human Rights of Women, Children, Handicapped and Eldery. Law and Justice in China's New Marketplace. London: Palgrave Macmillan, 49–93. doi: http://doi.org/10.1057/9780230511156_2
- Krevel'd, M. V.; Kuznecov, Yu., Makeev, A. (Eds.) (2006). Rascvet i upadok gosudarstva. Moscow: IRISEHN, 482–499.
- Loboiko, L., Shylo, O. (2015). Kontseptsiia sudovoho prava u konteksti sudovoho zakhystu prav i svobod. Pravo Ukrainy, 3, 60–70.
- Tymoshenko, V. I. (2013). Pryrodna pravosvidomist (z istorii politychnoi pravovoi dumky). Biuleten ministerstva yustytsii Ukrainy, 2, 80.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Nataliia Onishchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.