Місце службового права в системі національного права
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.143378Ключові слова:
службове право, система, публічне право, приватне право, охоронне право, регулятивне право, матеріальне право, процесуальне правоАнотація
У статті пропонується систему права розглядати як сукупність елементів права, які взаємодоповнюють один одного, взаємодіють й утворюють єдність із цілою низкою специфічних ознак. Автором доводиться , що у системі права акцент уваги зосереджений на структурі права, виокремленні серед її елементів галузі підгалузі, інститути, норм права, а у правовій системі право, хоча і є головним елементом, однак неєдиним елементом, саме тому для з’ясування феномену службового права варто визначати його роль саме у системі права. У статті пропонується в аспекті полі структурності системи права розглядати її як сукупності галузей, підгалузей, інститутів і норм права. Автор аналізує наукові підходи щодо розуміння службового права як галузі, підгалузі, інституту адміністративного права, виокремлює ознаки службового права й доводить, що воно має ознаки підгалузі адміністративного права. Пропонується розгляд системи права в аспекті поділу права на публічне та приватне, матеріальне та процесуальне, регулятивне та охоронне, аналізуються їх визначення, ознаки, специфіка кожного із них. На підставі детального аналізу вищезазначених положень автор пропонує розглядати місце службового права у системі права в аспекті його поділу на публічне та приватне як підгалузі публічного права. З’ясовуючи місце службового права у системі права при поділі на матеріальне та процесуальне , автор зазначає, що службове право поєднує матеріальні та процесуальні норми й виступає матеріально-процесуальним правом. У розрізі поділу права на право регулятивне та охоронне автор зазначає, що службове право поєднує норми і регулятивні і охоронні, завдяки чому є регулятивно-охоронним, щоправда, регулятивний елемент все ж таки є домінуючим. Автор зазначає, що лише у комплексі слід розглядати всі ці питання для з’ясування місця службового права у системі національного права
Посилання
- Starilov, Yu. N. (2014). State service and service right in Russia: issues and discussion. Administrative law and process, 3 (9), 301–324.
- Grishkovets, A. A. (2016). Sluzhebnoe pravo: itogi diskussii. Gosudarstvo i pravo, 12, 41–53. doi: http://doi.org/10.7256/1999-2807.2015.10.16405
- Channov, S. E.; Kolomoiets, T. O., Kolpakova, V. K. (Eds.) (2017). Sluzhbove pravo: vytoky, suchasnist ta perspektyvy rozvytku. Zaporizhzhia: Helvetyka, 264–285.
- Akopov, L. V. (2013). Problemy stanovleniya rossiyskogo sluzhebnogo prava (po povodu stat'i A. A. Grishkovtsa). Gosudarstvo i pravo, 11, 5–9.
- Melnyk, R. S. (2010). Systema administratyvnoho prava Ukrainy. Kharkiv: Vydavnytstvo Kharkivskogo natsionalnogo universytetu vnutrishnyh sprav, 398.
- Anishchenko, T. S. (2015). Pravo publichnoi sluzhby u systemi administratyvnoho prava Ukrainy. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 15.
- Tytarenko, M. V. (2018). Pravo publichnoi sluzhby yak element systemy prava Ukrainy: suchasnyi pohliad na spetsyfiku vyokremlennia: Zbirnyk materialiv I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: V. D. «Dakor», 403–405.
- Kolomoiets, T. O. (2018). Sluzhbove pravo – tse samostiina haluz prava chy elementy systemy administratyvnoho prava? Pytannia administratyvnoho prava. Kn. 2. Kharkiv: OOO «Oberih», 131–140.
- Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia: u 20 T. – Kh.: Pravo, 2016. T. 3: Zahalna teoriia prava (2017). Natsionslns akademiya pravovykh nauk; Instytut derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho NAN Ukrainy; Natsionalnyi yurydychnyi universytet imeni Yaroslava Mudroho, 932.
- Petryshyn, O. V., Pohrebniak, S. P. (2017). Systema prava: zahalnoteoretychna kharakterystyka. Pravo Ukrainy, 5, 9017.
- Koziubra, M. I. (Ed.) (2016). Zahalna teoriia prava: pidruchnyk. Kyiv: Vaite, 392.
- Zaichuk, O. V. (1992). Pravova systema SShA. Kyiv.
- Onishchenko, N. M. (2002). Pravova systema: problemy teorii. Kyiv.
- Zaichuka, O. V., Onishchenko, N. M. (2006). Teoriia derzhavy i prava: akademichnyi kurs: pidruchnyk. Kyiv.
- Rabinovich, P. M. (2005). Osnovy obshchey teorii prava i gosudarstva: uchebnoe posobie. izd. 7-e, s izz. Kharkov.
- Tsvika, M. V., Petryshyn, O. V. (Eds.) (2008). Pravova systema Ukrainy: istoriia, stan ta perspektyvy: u 5 T. T. 1.: Metodolohichni ta istoryko-teoretychni problemy formuvannia i rozvytku pravovoi systemy Ukrainy. Kharkiv: Pravo, 728.
- Kolomoiets, T. O., Hadzhyieva, Sh. N. (2014). Kodeks yak dzherelo administratyvnoho prava Ukrainy: istoriia, suchasnist ta perspektyvy. Zaporizhzhia: ZNU, 176.
- Holosnichenko, I. P., Zolotarova, N. I. (2018). Problemy systematyzatsii zakonodavstva pro derzhavnu sluzhbu v Ukraini. Publichna sluzhba i administratyvne sudochynstvo: zdobutky i vyklyky: zbirnyk materialiv I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: VD «Dakor», 85–89.
- Bytiak, Yu. P. (2005). Derzhavna sluzhba v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi zasady: monohrafiia. Kharkiv: Pravo, 304.
- Hermaniuk, M. O. (2012). Pryntsypy derzhavnoi sluzhby: pytannia administratyvno-pravovoi doktryny ta pravozastosuvannia. Zaporizhzhia: ZNU, 18.
- Baranchyk, P. O. (2012). Pryntsypy administratyvnoho prava. Zaporizhzhia: ZNU, 18.
- Channov, S. E. (2015). Vnov' k voprosu o sluzhebnom prave. Gosudarstvo i pravo, 3, 5–11.
- Manokhin, V. M. (1977). Sluzhba i sluzhashchiy v Rossiyskoy Federatsii: pravovoe regulirovanie. Moscow.
- Leheza, Ye. O. (2017). Kontseptsiia publichnykh posluh: administratyvno-pravovyi aspekt. Zaporizhzhia: ZNU, 511.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Dmyto Pryputen
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.