Народний суверенітет та права людини в європейській доктрині конституціоналізму
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.162331Ключові слова:
громадянські права, демократія, конституціоналізм, народний суверенітет, учасницька комунікативна теорія праваАнотація
Автори статті за допомогою інтегративного підходу здійснили комплексний аналіз проблем співвідношення двох базових принципів конституціоналізму – народного суверенітету та прав людини. Таке співвідношення було розглянуто в контексті двох основних правових теорії, а саме, концепції демократичних цінностей та партисипативної (учасницької) демократії. Перша концепція робить акцент на правових цінностях, а друга – на легітимній процедурі їх прийняття.
Нерозривний зв’язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений самою природою людини, яка поєднала у собі невід’ємне, невідчужуване право на особисту свободу з природною необхідністю бути частиною простору правової комунікації як середовища забезпечення своїх життєвих інтересів та потреб. Ключовим аспектом, який характеризує становлення людини, є комунікація. Саме комунікативна спрямованість людської особистості створює природні передумови для існування права як результату міжсуб’єктивних взаємообумовлених відносин.
Народний суверенітет не є абсолютним, він завершується там де починається індивідуальне буття. Дотримання громадянських (особистих) прав людини є умовою функціонування демократичного суспільства. Вони визначають непорушні межі можливого втручання в особистий простір людини з боку держави та суспільства, які можна окреслити наступним чином.
Внутрішній взаємозв’язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений тим, що громадянські права покликані гарантувати кожному рівні шанси в досягненні своїх життєвих намірів та забезпечувати надійний правовий захист, в той час як реалізація політичних прав громадян через безпосередню участь в процесі демократичної легітимації є дієвим механізмом захисту особистої свободи
Посилання
- Kuian, I. A. (2013). Suverenitet: problemy teorii i praktyky (konstytutsiino-pravovyi aspekt) [Sovereignty: problems and theories and practices (constitutional and legal aspect)]. Kyiv: EC "Academy", 540.
- Hryshchuk, O. V., Sliusarchuk, Kh. T. (2008). Liberalizm ta komunitaryzm u filosofsko-pravovomu vymiri [Liberalism and Communitarianism in Philosophical and Legal Vimiri]. Khmelnitsky, 303.
- Maksimov, S.I. (2002). Pravovaya real'nost': opyt filosofskogo osmysleniya [Legal reality: the experience of philosophical understanding]. Kharkov: Law, 328.
- Berman, G. J. (1999). Vera i zakon: primireniye prava i religii [Faith and Law: Reconciliation of Law and Religion]. Moscow: Publishing house Ad Marginem, 433.
- Berman, G. J. (1998). Zapadnaya traditsiya prava: epokha formirovaniya [Western tradition of law: the era of formation]. Moscow: Izdat. INFRAMNORMA group, 624.
- Hall, J. (1999). Integrativnaya yurisprudentsiya [Integrative jurisprudence]. Anthology of world legal thought. Moscow, 3, 741–742.
- Berger, P., Lukman, T. (1995). Sotsial'noye konstruirovaniye real'nosti. Traktat po sotsiologii znaniya [Social construction of reality. A Treatise on the Sociology of Knowledge]. Moscow: Medium, 323.
- Habermas, Y. (2002). Budushcheye chelovecheskoy prirody [The future of human nature]. Moscow: All the World Publishing House, 144.
- Polyakov, A. V. (2001). Obshchaya teoriya prava: kurs lektsiy [The general theory of law: a course of lectures]. Saint Petersburg: Legal Center Press, 642.
- Iering, R. (2006). Bor'ba za pravo [Fighting for the right]. Izbrannye trudy. Saint Peterburg: Publishing R. Aslanov "Legal Center" Press", 1, 13–87.
- Kolodiy, A. M., Oleinik, A. Yu. (2008). Prava, svobody ta oboviazky liudyny i hromadianyna v Ukraini [Rights, freedoms and duties of a person and citizen in Ukraine]. Kyiv: All-Ukrainian Association of Publishers "Legal Unity", 350.
- Koziubra, M. I. (Ed.) (2015). Zahalʹna teoriya prava [General Theory of Law]. Kyiv: Wait, 392.
- Kovalchuk, V., Sofinska, I., Bohiv, Y. (2018). Citizenship and Sovereignty as Democratic Values of a State in Global World. European Cooperation, 9 (40), 7–17.
- Borislavska, O. M. (2018). Yevropeysʹka modelʹ konstytutsionalizmu: systemno-aksiolohichnyy analiz [European model of constitutionalism: system-axiological analysis]. Kharkiv: Right, 384.
- Habermas, Y. (2002). Budushcheye chelovecheskoy prirody [The Future of Human Nature]. Moscow: Publishing house "The Whole World", 144.
- Charter of Fundamental Rights of the European Union of February 7 (2000). Available at: http://www.europarl.europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf
- Verbatim de la reunion dela Conventiondu 26 Septembre 2000 (2000). CHARTE 4958 / 00 (CONVENT 53). Bruxelles, 40–47.
- Borislavska, O. M. (2018). Yevropeiska model konstytutsionalizmu: systemno-aksiolohichnyi analiz [European model of constitutionalism: system-axiological analysis]. Kharkiv: Right, 384.
- Tikhomirov, Yu. A. (2008). Sovremennoye publichnoye pravo [Modern public law]. Moscow: Eksmo, 446.
- Konstan, B. (2000). Printsipy politiki. Klassicheskiy frantsuzskiy liberalizm. Moscow: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya, 29.
- Kovalchuk, V. B. (2011). Lehitymnist derzhavnoyi vlady v pravoviy teoriyi ta derzhavno-pravoviy praktytsi [Legitimacy of state power in legal theory and state-legal practice]. Kyiv: Lohos, 392.
- Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny vid 30 sichnya 2003 roku No. 3-rp/2003 (sprava pro roz·hlyad sudom okremykh postanov slidchoho i prokurora).[Decision of the Constitutional Court of Ukraine dated January 30, 2003 No. 3-rp / 2003 (case on consideration by the court of separate decisions of the investigator and prosecutor] (2003). Official Bulletin of Ukraine, 6, 245.
- Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Available at: https://www.echr.coe.int/Documents/Convention_ENG.pdf
- Maksimov, S. I. (2002). Pravovaya real'nost: opyt filosofskogo osmysleniya [Legal reality: the experience of philosophical understanding]. Kharkiv: Law, 207.
- Shayo, A. (2001). Samoogranicheniye vlasti (kratkiy kurs konstitutsionalizma) [Self-restriction of power (short course of constitutionalism)]. Moscow: Yurist, 328.
- Lefor, K. (2000). Politicheskiye ocherki (KHIX—XX vv.) [Political Essays (XIX-XX centuries)]. Moscow: Russian political encyclopedia, 47–48.
- Kotlyarevsky, S. A. (2004). Konstitutsionnoye pravo. Yuridicheskiye predposylki russkikh Osnovnykh Zakonov [Constitutional law. Legal background of the Russian Basic Laws]. Moscow: Izdvoy "Mirror", 84.
- Shapoval, T. (2008). Narodnyy suverenitet ta politychni prava i svobody (pytannya spivvidnoshennya) [National sovereignty and political rights and freedoms (issue of correlation)]. Law of Ukraine, 2, 9–13.
- Todika, Y. (2006). Katehoriya «publichnyy interes» v konstytutsiynomu pravi ta problemy zdiysnennya narodovladdya [Category "Public Interest" in Constitutional Law and Problems of the Realization of the People's Power]. Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1, 68.
- PACE Resolution 1601 (2008). Procedural guidelines on the rights and responsibilities of the opposition in a democratic parliament. Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-DocDetails-EN.asp?FileID=11792&lang=EN
- Habermas, Y. (1999). Do lehitymatsiyi cherez prava lyudyny [To Legitimation Through Human Rights]. Kyiv: Ukrainian Philosophical Foundation, 62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vitalii Kovalchuk, Yaryna Bohiv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.