Загальнотеоретичне дослідження комплексної правової суб’єктності
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.172254Ключові слова:
категорія «правова суб’єктність», правоздатність, деліктоздатність, дієздатність, поняття «комплексна правосуб’єктність», види комплексної правосуб’єктностіАнотація
Комплексна правосуб’єктність є тим родом правової суб’єктності, що виникає у суб’єктів права внаслідок легітимного заповнення прогалин у структурі та/або змісті їх правосуб’єктності відповідними частинами правосуб’єктності інших персон. На думку автора, існують три групи випадків, у яких суб’єкт права вимушений залучати зовнішній правосуб’єктний ресурс з метою доповнення ним потенціалу власної правової суб’єктності.
До першої групи належить віднести ситуації повної відсутності чи обмеженої присутності у правовій суб’єктності соціального актора одного або декількох її структурних елементів, якими є правоздатність, деліктоздатність та дієздатність. Такий вид «комплексної правової суб’єктності» автор іменує як «структурно-спрямований», а модель для його формування ним визначена як «заміщення». Приклад: залучення до правосуб’єктності неповнолітніх дітей дієздатності та деліктоздатності їх батьків.
Другу групу утворюють випадки, коли суб’єкт права повністю правоздатний, деліктоздатний та дієздатний, однак для втілення окремих інтересів цього суб’єкта та/чи виконання ним певних суспільних функцій вимагається зовнішнє доповнення його правосуб’єктного ресурсу. Така правосуб’єктність виникає за рахунок поєднання фрагментів правосуб’єктності декількох персон із нетотожними правовими статусами та відбувається по моделі «доповнення». Автор іменує цей вид «функціонально-спрямованим». Приклад: використання покупцями та продавцями цінних паперів правосуб’єктності ліцензованих торговців цінними паперами.
Третю групу утворюють випадки залучення суб’єктами права зовнішнього правосуб’єктного ресурсу з метою подолання переважно географічних, часових та інших фактичних бар’єрів, що утруднюють самостійну реалізацію ними своєї власної правосуб’єктності. Моделлю для формування цього виду «комплексної правової суб’єктності» є «суміщення», а сам він може бути умовно поіменований як «практично-спрямований». Приклад: виконання доручень іноземних судів судами України, а також виконання іноземними судами доручень судів України
Посилання
- Rubanchuk, G. S. (2014). Nedolik tsyvilnoi diezdatnosti fizychnoi osoby: ponyattya, vydy. Naukovyi chasopys NPU imeni Drahomanova. Seria 18: Ekonomika i pravo, 26, 154–161.
- Milash, V. S. (2014). Perspektyvy modernizatsii dohovirnyh pravovidnosyn u sferi hospodariuvannya. Kharkiv: KHNUMG, 227.
- Zubrytska, O. (2015). Administratyvna diezdatnist osoby yak indyvidualnoho subiekta administratyvnoho prava. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy, 3, 36–42.
- Kliuchkovskyi, Iu. B. (2015). Kryterii publichno-pravovoi diezdatnosti hromadianyna. Naukovi zapysky. Iurydychni nauky, 168, 22–28.
- Kachur, V. O. (2010). Pryrodni umovy obmezhennia pravosubiektnosti fizuchnyh osib u Starodavniomu Rymi. Chasopus Kyivskoho Universytetu prava, 3, 8–12.
- Nadon, V. V. (2014). Zahalna kharakterystyka pravosubiektnosti. Aktualni problemy pryvatnoho prava. Kharkiv, 168–172.
- Slabko, S. М. (2016). Sutnist tа zmist pravosubiektnosti liudyny: teoretychnyi, istorychnyi ta mizhnarodnyi aspekty. Molodyi vchenyi, 12.1 (40), 615–618.
- Hospodarskyi kodeks Ukrainy (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, No.18, No. 19-20, No. 21-22, 144.
- Pundor, Y. O. (2013). Pro neobkhidnist vdoskonalennya u teorii prava klasyfikatsii subiektiv prava z urakhuvanniam potreb haluzevykh teoriiy (na prykladi teorii hospodarskoho prava). Porivnyalno-analitychne pravo, 2, 49–52.
- Garagonych, О. V. (2014). Hospodarska pravosubiektnist investytsiinoho fondu. Porivnyalno-analitychne pravo, 4, 94–98.
- Horbachova, O. O. (2010). Osoblyvosti pravosubiektnosti nederzhavnoho pensiinoho fondu u tsyvilnomu pravi Ukrainy. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 4, 190–194.
- Zelisko, А. V. (2016). Zmist pravosubiektnosti pidpryemnytskykh iurydychnykh osib pryvatnoho prava. Naukovyi visnyk pyblichnoho ta pryvatnoho prava, 4, 19–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Volodymyr Sichevliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
