Процесуальні гарантії дотримання прав людини і громадянина в діяльності органів судової влади
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.173450Ключові слова:
права і свободи, органи судової влади, процесуальні гарантії, національне та міжнародне законодавствоАнотація
Стаття присвячена актуальній науковій проблемі – захисту прав і свобод людини органами судової влади, пріоритетному їх місцю в цьому процесі. В ній подається аналіз міжнародно-правових актів присвячена даній проблемі. Наголошено, що успішність виконання судовою владою функції правосуддя залежить від багатьох факторів, а особливо від регламентованості процесуальної форми вирішення спорів в суді та на універсальності характеру «процесуального порядку». Дотримання процесуальних гарантій здійснення правосуддя є необхідною умовою його здійснення та правильного розгляду судових справ. До процесуальних гарантій дотримання прав людини при відправлені правосуддя належать: безпристрасність суду, гласність, відкритість судового розгляду, оперативність правосуддя, участь народу у його здійсненні, змагальність сторін у судовому розгляді та ін.
Особлива увага приділена специфіці гарантій дотримання прав людини у кримінальному судочинстві та аналізу нормативно-правових актів, що встановлюють основні принципи та гарантії дотримання прав людини та їх класифікації на: міжнародно-правові акти, конституційні акти (конституційні чи основні закони), законодавчі акти (насамперед окремі закони та кодекси).
Існує дві групи гарантій дотримання прав людини при здійсненні правосуддя. Це процесуальні гарантії, які майже повністю ототожнюються з принципами правосуддя та процесуальні гарантії дотримання прав людини при здійсненні правосуддя. Обидві ці групи гарантій є тісно взаємопов’язаними і жодна з них не може ефективно застосовуватись без іншої. Однак друга група гарантій включає в себе більш детальний перелік правових норм, які стосуються вже специфічного розгляду справ (порядку, термінів, тощо), щодо того чи іншого виду судочинства.
Здійснено порівняння процесуальних прав потерпілого та обвинуваченого та зроблено наголос на неможливості обмеження процесуальних прав обвинуваченого. Характерною ознакою кримінального судочинства на відміну від цивільного, адміністративного та конституційного судочинства є те, що в ньому ці гарантії діють не лише на стадії судового розгляду, але й на стадіях, які передують йому
Посилання
- Shevchenko, Ya. M. (2001). Prava liudyny v tsyvilnomu pravi. Pravova derzhava, 12, 372–279.
- Kartashkin, V. A., Lukasheva, E. A. (1999). Mezhdunarodnye akty o pravakh cheloveka. Moscow: Norma-Infra-M, 784.
- Lukasheva, E. A. (Ed.) (2019). Prava cheloveka. Moscow, 305.
- Rzhevskii, V. A., Chepurnova, N. M. (Eds.) (2008). Sudebnaia vlast v Rossiiskoi Federatsii: konstitutsionnye osnovy organizatsii i deiatelnosti. Moscow, 122–123.
- Buenger, M., De Muniz, P. J. (2015). American Judicial Power. Collection: Law. Edward Elgar Pub, 336. doi: http://doi.org/10.4337/9781783477906
- Crowe, J. (2012). Building the Judiciary: Law, Courts, and the Politics of Institutional Development. Princeton University Press, 328. doi: http://doi.org/10.1515/9781400842575
- Zhuravskyi, V. S. (2001). Ukrainskyi parlamentaryzm na suchasnomu etapi: teoretyko-pravovyi aspekt. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, 248.
- Fatkhutdinova, O. V. (2010). Yurydychna pryroda protsesualno-pravnychykh vidnosyn. Pravova derzhava, 21, 545–551.
- Shyshkin, V. (2000). Orhanizatsiia sudoustroiu u svitli vymoh st. 6 Yevropeiskoi konventsii pro zakhyst prav i osnovnykh svobod liudyny. Pravo Ukrainy, 9, 21–23.
- Rabinovych, P. (2000). Kolizii mizh zakonnistiu ta dotsilnistiu yak postiino vidtvoriuvana problema yurydychnoho rehuliuvannia. Visnyk APrN Ukrainy, 4 (23), 34–35.
- Konstytutsiia Ukrainy. Pryiniata na piatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28 chervnia 1996 r. (1997). Kyiv: Presa Ukrainy, 80. С. 25
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandr Bilous
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
