Поняття принципу верховенства права на доктринальному рівні
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.188607Ключові слова:
принцип, право, верховенство права, принцип верховенства права, доктрина, доктринальний рівень розуміння принципу верховенства праваАнотація
У статті автором встановлено сутність поняття принципу верховенства права на доктринальному рівні. Автором зроблено висновок щодо доцільності дослідження принципу верховенства права як правової категорії, як юридичної доктрини у розрізі невід’ємної частини ґенези становлення поняття принципу верховенства права на доктринальному рівні. Здійснено історичну періодизацію становлення уявлення про принцип верховенства права у контексті розбудови сучасної правової держави. Досліджено поняття принципу верховенства права на доктринальному рівні з метою обґрунтування механізму реалізації принципу верховенства права у системі загальнотеоретичних знань. Визначені поняття, сутність та зміст категорії верховенства права на основі узагальнення сучасної української та зарубіжної загальнотеоретичної доктрини. Обґрунтовано, що саме принцип верховенства права відображає місце і роль права в державі і суспільстві; означає співвідношення права і держави; співвідношення права і політики; співвідношення права і економіки; співвідношення права і моралі; співвідношення права і звичаїв. Надані підходи щодо визначення змістовної завантаженості принципу верховенства права, які стали надбанням не лише юридичної навчальної літератури, а й монографічних та дисертаційних досліджень Підкреслено, що аналіз та поглиблення досліджень з даної проблематики є надзвичайно важливим на шляху України до політичної та економічної євроінтеграції, а також становлення нормального громадянського суспільства. Наголошено, що саме принцип верховенства права становить базис, основу та керівні засади доктринального розуміння наповненості поняття верховенства права загалом. Встановлено, що окреслена проблематика на сьогоднішній день є більш ніж актуальною, а тому перспективи її розвитку – це явище динамічне, таке, що потребує уваги, досліджень та змін, згідно зі станом та політичними і соціальними настроями суспільства на постійній основі
Посилання
- Platon (2000). Derzhava. Kyiv: Osnovy, 968.
- Arystotel (2000). Polityka. Kyiv: Osnovy, 365.
- Mark Tulii Tsytseron (1998). Pro derzhavu, Pro zakony; Pro pryrodu bohiv. Kyiv: Osnovy, 1207.
- Howard, A. E. D. (1968). The road from Runnymede. Magna Carta and Constitutionalism in America. Charlottesville: The Univ. Press of Virginia, 126.
- Daisi, A. V.; Vinogradov, P. G. (Ed.) (1907). Osnovy gosudarstvennogo prava Anglii: perevod, dopolnennyi po 6-mu angliiskomu izdaniiu. Vvedenie v izuchenie angliiskoi konstitutsii. Moscow: Tip. t-va I.D. Sytina, 707.
- Schmitt, C. (1966). The Levithan in the State Theory of Thomas Hobbes. Cambridge: Cambridge. Univ. Press., 147.
- Selіvanov, V. (1997). Metodologіchnі problemi zaprovadzhennia konstitutsіinikh printsipіv «verkhovenstva prava» і «verkhovenstva zakonu». Pravo Ukraini, 6, 184.
- Rousseau, J. J. (1950). The Social Contract and Discourses. Book 1. New York: Dutton, 330.
- Montesquieu (1977). The Spirit of Laws: a compendium of the first English edition. 1747. Berkeley: University of California press, 563.
- Tymoshenko, V. I. (1994). Pravova derzhava (teoretyko-istorychne doslidzhennia). Kyiv: Nauk. dumka, 335.
- Pohorilko, V. (1996). Komentar do statti 8. Komentar do Konstytutsii Ukrainy. Kyiv: In-t zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 145.
- Strelbytska, L. M. (2016). Teoriia derzhavy i prava. Kyiv: Kondor – Vydavnytstvo, 322.
- Rabinovych, P. (1997). Konstytutsiinyi pryntsyp verkhovenstva prava. Yurydycheskyi vestnyk, 3, 66.
- Holovatyi, S. P. (2010). Verkhovenstvo prava, abo zh Pravovladdia: vkotre pro doktrynalni manivtsi vitchyznianoi nauky S. P. Holovatyi. Pravo Ukrainy, 4, 206–219.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Artur Matevosian
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.