Окремі особливості комунікації потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.214105Ключові слова:
кримінальний процес, кримінальна процесуальна комунікація, потерпілий, приватне обвинувачення, відмова потерпілого від обвинуваченняАнотація
Стаття присвячена дослідженню окремих аспектів комунікації потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Зауважується, що порядок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення главою 36 КПК майже не врегульований, оскільки норми, які мають його регламентувати або відсутні взагалі, або містяться у всьому КПК. Тому опрацювання належної правової регламентації приватного обвинувачення як окремого провадження – актуальна галузева проблематика. Це в свою чергу вимагає суттєвого перегляду основних підвалин нормативного регулювання інституту потерпілого в кримінальному провадженні вцілому. Зокрема, прав потерпілого, його процесуального статусу на всіх стадіях кримінального провадження, відправного механізму забезпечення реалізації законних прав та інтересів потерпілого під час кримінального провадження.
Вказується, що з метою захисту прав та законних інтересів потерпілого слід законодавчо передбачити можливість розпочати кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення у випадку, коли потерпілий не в змозі самостійно привести в дію власне волевиявлення. У зв’язку з чим пропонується внесення змін до ч. 1 ст. 477 КПК, абз. 2 ч. 7 ст. 55 КПК
Посилання
- Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho ta Kryminalnoho protsesualnoho kodeksiv Ukrainy z metoiu realizatsii polozhen Konventsii Rady Yevropy pro zapobihannia nasylstvu stosovno zhinok i domashnomu nasylstvu ta borotbu z tsymy yavyshchamy (2017). Zakon Ukrainy No. 2227-VIII. 06.12.2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19#Text
- Yanovska, O. H. (2013). Osoblyvosti kryminalnykh provadzhen u formi pryvatnoho obvynuvachennia za novym Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 242–245.
- Osinska, O. M. (2016). Problemni pytannia nabuttia osoboiu protsesualnoho statusu poterpiloho v kryminalnomu protsesi Ukrainy. Visnyk KhNUVS, 4 (75), 96–101.
- Torbas, O. O. (2015). Vidmova poterpiloho vid obvynuvachennia yak pidstava zakryttia kryminalnoho provadzhennia. Aktualni pytannia derzhavotvorennia v Ukraini. Kyiv: Print-Servis, 442–444. Available at: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/7702
- Smyrnov, M. I. (2013). Osoblyvosti kryminalnoho provadzhennia u formi pryvatnoho obvynuvachennia. Vprovadzhennia novoho Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy v pravookhoronnu diialnist ta navchalnyi protses: dosvid ta shliakhy udoskonalennia. Kharkiv: KhNUVS, 64–68.
- Perepelytsia, S. I. (2013). Osoblyvosti protsedury sudovoho rozghliadu kryminalnoho provadzhennia u formi pryvatnoho obvynuvachennia za novym KPK Ukrainy. Yuryst Ukrainy, 3 (24), 93.
- Ugolovno-protsessualnii kodeks Federativnoi Respubliki Germaniia. Available at: https://publishup.uni-potsdam.de/opus4-ubp/frontdoor/deliver/index/docId/6039/file/sdrs02.pdf
- Code de procédure pénale (2020). Available at: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/texte_lc/LEGITEXT000006071154
- Tlepova, M. I. (2016). Protsesualne stanovyshche poterpiloho pid chas dosudovoho rozsliduvannia. Kharkiv, 23. Available at: http://nauka.nlu.edu.ua/download/diss/Tlepova/a_Tlepova.pdf
- Alenin, Yu. P. (Ed.) (2018). Kryminalnyi protsesualnyi kodeks 2012 roku: ideolohiia ta pravozastosuvannia. Odessa: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 321–346.
- KPK Respubliky Kazakhstan (2014). Available at: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008442
- KPK Respubliky Bilorus (1999). Available at: http://pravo.by/world_of_law/text.asp?RN=hk9900295
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Inna Mudrak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.