Цифрові технології у виборчому процесі: теоретичні аспекти відповідності демократичним стандартам

Автор(и)

  • Iryna Zharovska Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0003-3821-8120
  • Vitaliy Kovalchuk Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0002-7523-2098

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.218559

Ключові слова:

цифрові технології, електронне голосування, вибори, демократичні стандарти, виборче право, електорат

Анотація

Стаття присвячена дослідженню прийнятності впровадження цифрових технологій у виборчому процесі та їх відповідності демократичним стандартам.

Вказується, що Рекомендації CM / Rec (2017) переглянула проблемні аспекти правового регулювання виборчих технологій відповідно до сучасного етапу розвитку науки, техніки та інформаційних технологій та на сьогодні залишається практично єдиним узгодженим актом в якому містяться вимоги до системи електронного голосування. Виокремлено найпоширеніші цифрові технології при виборчому процесі: пристрої прямої фіксації електронного голосування без паперової форми бюлетня; засоби сканування виборчого бюлетеня; технічні механізми пришвидшення підрахунку голосів; система онлайн-голосування через комп’ютер або мобільний пристрій із доступом до Інтернету; пристрій ідентифікації виборця онлайн чи на виборчій дільниці (у т.ч. шляхом фіксування відбитків пальців чи сітківки ока). Узагальнено такі суттєві принципи цього способу виборів: визначеність процедури, надійність, стабільність виборчого законодавства та широка громадська підтримка.

Авторами виокремлено наступні переваги електронної системи виборів – наявність узгодженого, вивіреного, лабільного реєстру виборців; підвищує адміністративну ефективність; зменшити довгострокові витрати фінансових та трудових ресурсів; усуває можливість маніпуляцій; пришвидшує підрахунок голосів; поліпшує політичну прозорість; долає проблеми неосвідченості електорату.

У статті доведено, що вибори, референдуми чи інші форми демократії проведені за допомогою цифрових технологій, повинні відповідати вимогам і загальним принципам виборчого права. Легітимація цифрових технологій можлива виключно у разі відсутності дискримінаційних переваг. Тому використання цифрових технологій можливе в разі організації технічної досконалості системи електронного голосування та підрахунку голосів, а також їх альтернативності поряд із класичною формою реалізації виборчого прав

Біографії авторів

Iryna Zharovska, Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Доктор юридичних наук, професор

Кафедра теорії, історії та філософії права

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Vitaliy Kovalchuk, Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра теорії,історії та філософії права

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Посилання

  1. James, T. S., Alihodzic, S. (2020). When Is It Democratic to Postpone an Election? Elections During Natural Disasters, COVID-19, and Emergency Situations. Election Law Journal: Rules, Politics, and Policy, 19 (3), 344–362. doi: http://doi.org/10.1089/elj.2020.0642
  2. WJP Rule of Law Index 2020. Available at: https://worldjusticeproject.org/our-work/research-and-data/wjp-rule-law-index-2020
  3. Katherine, E., Shein, E. (2020). Emergency Powers and the COVID-19 Pandemic: Protecting Democratic Guardrails. Interenational Foundation for Electoral Systems. Available at: https://www.ifes.org/news/emergency-powers-and-covid-19-pandemic-protecting-democratic-guardrails
  4. Simon, Z., Delfs, A. (2020). Orban Takes Sole Command of Hungary With Emergency Law. Bloomberg. Available at: https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-03-30/orban-takes-sole-command-of-hungary-with-pandemic-emergency-law
  5. Gasimov, R. (2018). Electronic governance as a mechanism of public administration. Kyiv, 20.
  6. Marchenko, V. V. (2018). Elektronne uriaduvannia v orhanakh vykonavchoi vlady. Kharkiv: KhNADU, 290.
  7. Lizunova, O. D. (2019). Constitutional and legal bases of the Informational Support for elections in Ukraine. Kyiv, 20.
  8. Afanasyeva, M. V. (2015). Electoral Engineering in Ukraine: theoretical and methodological foundation and constitutional-legal support. Odessa, 35.
  9. Sensuse, D. I., Pratama, P. B., Riswanto (2020). Conceptual Model of E-Voting in Indonesia. International Conference on Information Management and Technology (ICIMTech). Bandung, 387–392. doi: http://doi.org/10.1109/icimtech50083.2020.9211156
  10. Prestone, S., Mbugua, S., Otanga, D. (2019). Security Shortcomings of Electronic Web Based Voting Systems for Universities in Kenya IOSR Journal of Computer Engineering, 21 (5 (II)), 1–9.
  11. Edwards, III S. B., Santos, D. (Eds.) (2020). Digital Transformation and Its Role in Progressing the Relationship Between States and Their Citizens. IGI Global, 231. doi: http://doi.org/10.4018/978-1-7998-3152-5
  12. Russell, M., Zamfir, I. (2018). Digital technology in elections Efficiency versus credibility? BRIEFING European Parliamentary Research Service. Available at: https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document.html?reference=EPRS_BRI(2018)625178
  13. Recommendation CM/Rec 51 of the Committee of Ministers to member States on standards for e-voting (2017). Adopted by the Committee of Ministers on 14 June 2017 at the 1289th meeting of the Ministers' Deputies. Available at: https://rm.coe.int/0900001680726f6f
  14. Code of Good Practice in Electoral Matters: Guidelines and Explanatory Report – Adopted by the Venice Commission at its 52nd session in Serbian CDL-AD(2002)023rev2-cor-srb (2002). Venice Available at: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2002)023rev2-cor-srb
  15. How is the National electoral register created? EUROPE. Available at: https://www.idea.int/data-tools/question-countries-view/735/Europe/cnt
  16. Is the Biomatric Date used in voter Identificftion at polling stations? Available at: https://www.idea.int/data-tools/question-view/739
  17. Global ID. Coverage, Barriers, and Use by the Numbers: Insights from the ID4D-Findex Survey (2017). The World Bank Group’s Identification for Development. Available at: http://documents1.worldbank.org/curated/en/727021583506631652/pdf/Global-ID-Coverage-Barriers-and-Use-by-the-Numbers-An-In-Depth-Look-at-the-2017-ID4D-Findex-Survey.pdf
  18. Amelin, R. et. al. (2019). Blockchain Technologies for Electronic Voting: Legal Aspects. Journal of Advanced Research in Law and Economics, X (5 (43)), 1382–1389.
  19. Olumide, S. A., Olutayo, K. B., E. Adekunle, S. (2020). A Review of Electronic Voting Systems: Strategy for a Novel. International Journal of Information Engineering and Electronic Business, 12 (1), 19–29. doi: http://doi.org/10.5815/ijieeb.2020.01.03
  20. Sen, A., Sen, M., Ambekar, A. (2016). Improved Electronic Voting Machine with Real Time Data Analysis. Communications on Applied Electronics, 6 (1), 47–49. doi: http://doi.org/10.5120/cae2016652420
  21. Araújo, R., Barki, A., Brunet, S., Traoré, J.; Clark, J., Meiklejohn, S., Ryan, P., Wallach, D., Brenner, M., Rohloff, K. (Eds.) (2016). Remote Electronic Voting Can Be Efficient, Verifiable and Coercion-Resistant. Financial Cryptography and Data Security. FC 2016. Lecture Notes in Computer Science. Vol. 9604. Berlin, Heidelberg: Springer. Available at: http://doi.org/10.1007/978-3-662-53357-4_15

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Zharovska, I., & Kovalchuk, V. (2020). Цифрові технології у виборчому процесі: теоретичні аспекти відповідності демократичним стандартам. ScienceRise: Juridical Science, (4(14), 4–10. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.218559

Номер

№ 4(14) (2020)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Iryna Zharovska, Vitaliy Kovalchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.