Зміна та розірвання договору, з точки зору різних правових доктрин, у випадку дії обставин форс-мажору

Автор(и)

  • Olga Melnyk Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» Харківське шосе, 210, м. Київ, Україна, 02121, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.219350

Ключові слова:

форс-мажор, непереборна сила, укладення договору, зміна договору, розірвання договору, умови, зобов’язання

Анотація

Форс-мажор (непереборна сила) може бути причиною істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання або зміни договору, і, у кінцевому рахунку, призводить до припинення зобов’язання (його розірвання) або збереження зобов’язання у зміненому вигляді.

Правове регулювання правових наслідків істотної зміни обставин, які існують при укладенні договору, як правило, будується на основі одного з двох ключових принципів договірного права: принципу, згідно з яким договори мають виконуватись (pacta sunt servanda), або застереженні про незмінність обставин (clausula rebus sic stantibus). У законодавстві зарубіжних країн містяться норми, відповідно до яких «зміна обставин може бути виправданням зміни договору, коли збереження договору у первісному вигляді призводить до надзвичайних результатів, не сумісних із справедливістю».

Основними наслідками істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є: – власне зміна договору, тобто зміна умов договору (і як наслідок – зобов’язань між сторонами) при збереженні самого договору в силі; – і розірвання договору за згодою сторін. 

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених ЦК України, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися

Біографія автора

Olga Melnyk, Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» Харківське шосе, 210, м. Київ, Україна, 02121

Кандидат юридичних наук, старший викладач, адвокат

Кафедра інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін

Посилання

  1. Tsvaigert, K., Ketts, Kh. (2000). Vvedenie v sravnitelnoe pravovedenie v sferechasnogo prava. Vol. 2. Moscow: Mezhdunarod. otnosheniia, 480.
  2. Ioffe, O. S. (1955). Otvetstvennost po sovetskomu grazhdanskomu pravu. Leningrad: Izd-voLeningradskogo un-ta, 311.
  3. Rakhmilovich, V. A. (1964). O protivopravovnosti kak osnovanii grazhdanskoi otvetstvennosti. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 3, 58–59.
  4. Oigenzikht, V. A. (1972). Problema riska v grazhdanskom prave. Dushanbe, 224.
  5. Konovalov, S. A. (2006). Osnovanie grazhdansko-pravovoi otvetstvennosti. Moscow, 246.
  6. Komarov, A. S. (2007). Otvetstvennost v kommercheskom oborote Moscow: Mysl.
  7. Melnik, O. O. (2016). Zasterezhennia pro nezmіnnіst obstavin dogovoru ta fors-mazhor u tsivіlnomu pravі Ukraini. Natsionalnii iuridicheskii zhurnal: teoriia i praktika, 2/1 (18), 76–78.
  8. Popov, N. V. (2003). Teoreticheskie i prakticheskie voprosy izmeneniia i rastorzheniia grazhdansko-pravovogo dogovora v sviazi s izmeneniem obstoiatelstv. Moscow, 170.
  9. Melnyk, O. O.; Kharytonova, Ye. O. (Ed.) (2013). Klasyfikatsiia ryzykiv u tsyvilnomu pravi Ukrainy. Nova redaktsiia Konstytutsii Ukrainy ta vdoskonalennia tsyvilnoho zakonodavstva: problemy harmonizatsii: materialy kruhloho stolu. Odesa: Feniks.
  10. Sobchak, A. A. (1968). O nekotorykh obschin voprosakh teorii pravovoi otvestvennosti. Izvestiia vuzov. Pravovedenie, 3.
  11. Likhovidov, K. (2001). Risk kak uslovie differentsiatsii i obema mer iuridicheskoi otvetstvennosti. Zakonnost, 12.
  12. Vlasova, A. S. (2009). Risk kak priznak predprinimatelskoi deiatelnosti. Moscow, 209.
  13. Mikhailov, V. I. (2000). Risk v biznese. Zakon, 7, 53.
  14. Pro praktyku zastosuvannia sudamy zakonodavstva pry vyrishenni sporiv iz zoboviazan, shcho vynykaiut iz dohovoriv ta inshykh pravochyniv (2012). Lyst Vyshchoho Spetsializovanoho Sudu z rozghliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav No. 10-1390/0/4-12. 27.09.2012. Ofitsiinyi veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1390740-12
  15. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy, spriamovanykh na zabezpechennia dodatkovykh sotsialnykh ta ekonomichnykh harantii u zviazku z poshyrenniam koronavirusnoi khvoroby (COVID-19) (2020). Zakon Ukrainy No. 540-IX. 30.03.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20/stru#Stru

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Melnyk, O. (2020). Зміна та розірвання договору, з точки зору різних правових доктрин, у випадку дії обставин форс-мажору. ScienceRise: Juridical Science, (4(14), 34–40. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.219350

Номер

Розділ

Юридичні науки