Національна меншина: аналіз ґенези правового статусу

Анотація

Світові тенденції та глобальні перетворення, що викликані вимогами сучасного життя, переплетінням економічних, соціальних, політичних і багатьох інших чинників, зумовили поступову інтеграцію європейських країн, становлення всесвітнього інформаційного поля, зростаючу взаємозалежність «національних» економік. Ґенеза прав національних меншин – це закрите для широкого загалу питання, історичний шлях, який пройшли національні меншини у напрямку встановлення сучасної системи захисту прав людини та побудови нового міжнародного порядку, що має не тільки теоретичне, але й практичне значення.

Разом з цим, є спроби опору процесам інтернаціоналізації, автаркія, рецидиви імперського мислення, націоналізм і зростаюча нетерпимість щодо представників меншості. Нерідко і на побутовому рівні, і в офіційній політико-правовій доктрині спрацьовує хибна формула етноцентризму, відповідно до якої для вирішення будь-яких проблем начебто достатньо «закрити кордони» або «самовизначитися», однак життя спростовує ці ілюзії, що підтверджується висновками статті.

Не випадково, що до теперішнього часу юридичною наукою не вироблено загальновизнаного поняття «національна меншина», а нерідко і в офіційних документах, і в наукових працях національні меншості не відмежовуються як від інших соціальних груп (мовних, релігійних, расових та інших), так і від більш широкої категорії «меншість». Очевидно, що проблема наукового визначення цього поняття детермінована складністю та багатоаспектністю проблем розбудови демократичної правової держави