Ефективність смертної кари як профілактичної дії щодо зменшення чисельності пов'язаних з наркотиками злочинів в Індонезії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2021.225793

Ключові слова:

смертна кара, найвища міра покарання, попереджувальні заходи, злочини, пов'язані з наркотиками, надзвичайні злочини

Анотація

Застосування смертної кари до осіб, які вчинили злочини, – плідна тема для дискусії, оскільки в ній є свої плюси і мінуси. В Індонезії, незважаючи на ці плюси і мінуси, смертна кара як і раніше зберігається, але застосовується тільки до осіб, які вчинили злочини, що класифікуються як надзвичайні, одні з яких – злочини, пов'язані з наркотиками. Причина, через яку уряд застосовує смертну кару, зокрема в тому, що смертна кара, як вважається, має стримуючий ефект, так що вона зможе скоротити кількість злочинів, пов'язаних з наркотиками, в Індонезії. Таким чином, є кілька речей, які нам необхідно розглянути, в тому числі, яким є регулювання страти для осіб, які вчиняють злочини, пов'язані з наркотиками, на основі Закону № 35 від 2009 року про наркотики? Яким чином здійснюється застосування смертної кари для злочинців, які вчиняють злочини, пов'язані з наркотиками, в Індонезії? Чи доведено ефективність застосування смертної кари до злочинців, пов'язаних з наркотиками, в скороченні числа злочинів, пов'язаних з наркотиками, в Індонезії? Важливо відповісти на ці питання, щоб розширити знання читачів і внести свій вклад в розробку більш ефективної і дієвої стратегії боротьби зі злочинами, пов'язаними з наркотиками. Дослідження проводилося за допомогою нормативно-правового аналізу, і дані в цьому дослідженні були вторинними, що складалися з матеріалів первинного права і матеріалів вторинного права. Результати цього дослідження показують нам, що Індонезія оголосила злочини, пов'язані з наркотиками, злочинами з високим ступенем ризику, тому всі обставини, що стосуються злочинів, пов'язаних з наркотиками, і санкцій детально регулюються Законом № 35 від 2009 року про наркотики. Однак число злочинів, пов'язаних з наркотиками, в Індонезії залишається високим, навіть незважаючи на те, що смертний вирок неодноразово виносився винним в злочинах, пов'язаних з наркотиками, що доводить, що смертна кара неефективна як превентивний захід в боротьбі зі злочинами, пов'язаними з наркотиками, в Індонезії.

Біографії авторів

Hartanto Hartanto, Widya Mataram University ( Yogyakarta )

Department of Law

Bella Setia Ningrum Amin, Widya Mataram University

Department of Law

Посилання

  1. Masoud, A. (2015). Worldwide Debate to Abolish the Death Penalty Forever. International Journal of African and Asian Studies, 14, 139–153. Available at: https://iiste.org/Journals/index.php/JAAS/article/view/26434/27075
  2. Capital Punishment. The Scottish Centre for Crime & Justice Research. University of Glasgow, 2. Available at: http://www.sccjr.ac.uk/wp-content/uploads/2015/11/SCCJR-Capital-punishment.pdf
  3. Girelli, G. (2019). The Death Penalty for Drug Offences: Global Overview 2018. London: Harm Reduction International, 8. Available at: https://www.drugsandalcohol.ie/30296/1/HRI_DeathPenaltyReport_2019.pdf
  4. Gerry, F., Sherwill, N. (2016). Human Trafficking, Drug Trafficking, and the Death Penalty. Indonesia Law Review, 3, 265–282. Available at https://media.neliti.com/media/publications/63189-EN-human-trafficking-drug-trafficking-and-t.pdf
  5. Daming, S. (2016). Konfigurasi Pertarungan Abolisionisme Versus Retensionisme dalam Diskursus Keberadaan Lembaga Pidana Mati di Tingkat Global dan Nasional. Yustisi Journal, 3 (1), 37–77. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/230807069.pdf
  6. Pratama, N., Wisaksono, B., Purwoto (2016). Analisis Yuridis Pertimbangan Hakim dalam Putusan Penjatuhan Pidana Mati atas Kejahatan Pembunuhan Berencana (Studi Putusan Nomor: 1036 / Pid / B / 2008 / PN.DPK). Diponegoro Law Journal, 5 (3), 1–19. Available at: https://ejournal3.undip.ac.id/index.php/dlr/article/view/12534/12164
  7. Lines, R. (2007). The Death Penalty for Drug Offences: A Violation of International Human Rights Law. Harm Reduction & Human Rights. London: International Harm Reduction Association, 31. Available at: https://www.hr-dp.org/files/2013/09/22/DeathPenaltyReport2007.pdf
  8. Napitupulu, E. (2015). Overview on Death Penalty in Indonesia. Jakarta: Institute for Criminal Justice Reform, 19. Available at http://icjr.or.id/wp-content/uploads/2015/06/Overview-on-Death-Penalty-in-Indonesia.pdf
  9. Sefriani, Heriyanto, D. S. N. (2020). Ineffective and Inhumane: Time to End Indonesia’s Death Penalty for Drug Traffickers. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 13 (7), 647–661. Available at: https://www.ijicc.net/images/vol_13/Iss_7/13790_Sefriani_2020_E_R.pdf
  10. Prahassacitta, V. (2016). The Concept of Extraordinary Crime in Indonesia Legal System: Is the Consept an Effective Criminal Policy? Humaniora, 7 (4), 513–521. Available at: https://journal.binus.ac.id/index.php/Humaniora/article/view/3604/2984
  11. Suartha, I. D. M. (2020). Criminal Policy Formulation on Regulation of Death Penalties for Criminal Actors. Journal of Morality and Legal Culture, 1 (1), 12–17. Available at https://jurnal.uns.ac.id/jmail/article/download/44743/28302
  12. Luong, H. T. (2020). Transnational Crime and its Trends in South-East Asia: A Detailed Narrative in Vietnam. International Journal for Crime, Justice and Social Democracy, 9 (2), 88–101. doi: http://doi.org/10.5204/ijcjsd.v9i2.1147
  13. Emmers, R. (2003). The Threat of Transnational Crime in Southeast Asia: Drug Trafficking, Human Smuggling and Trafficking, and Sea Piracy. UNISCI Discussion Papers, 2, 1–11. Available at: https://www.redalyc.org/pdf/767/76711296006.pdf
  14. Ariyanti, V. (2017). The Victims of Drugs Abuse and Their Legal Status in the Indonesian Narcotics Law. International Journal of Business, Economics and Law, 13 (4), 119–123.
  15. Hutagalung, J., Rodliyah, Natsir, M. (2018). Criminal Stelsel in Narcotics Crimes for Childr Actors. International Journal of Humanities, Religion and Social Science, 2 (8), 20. Available at: http://www.doarj.org/ijhrss/wp-content/uploads/2018/IJHRSS/08/3.pdf
  16. La, S. (2020). Implication of Death Penalty for Drugs Crimes in Indonesia: A Case Study in Indonesia Anti-Narcotics Agency of East Kalimantan Province. International Journal of Advanced Science and Technology, 29 (5), 55–66. Available at: http://sersc.org/journals/index.php/IJAST/article/download/8639/4806/
  17. Mitchell, J. N. (2016). Transnational Organised Crime in Indonesia – The Need for International Cooperation. Brawijaya Law Journal, 3 (2), 176–199. Available at: https://lawjournal.ub.ac.id/index.php/law/article/download/45/pdf
  18. Taekema, S. (2018). Theoretical and Normative Frameworks for Legal Research: Putting Theory into Practice. Law and Method. doi: http://doi.org/10.5553/rem/.000031
  19. Yanto, O. (2016). Death Penalty and the Right to Life in Human Rights Perspective, the 1945 Constitution of the Republic of Indonesia, and Indonesian Law. Yustisia, 5 (3), 643–662. doi: http://doi.org/10.20961/yustisia.v5i3.8804
  20. Harvelian, A., Safa’at, M. A., Widiarto, A. E., Qurbani, I. D. (2020). Constitutional Interpretation of Original Intent on Finding the Meaning of Social Justice in the Constitutional Review. Yustisia, 9 (3), 348–361. doi: http://doi.org/10.20961/yustisia.v9i3.42003
  21. Ahmadi, S., Sheikholeslami, A. (2019). The Effect of Globalization on the National Criminal Law Systems. Library Philosophy and Practice. Available at: https://digitalcommons.unl.edu/libphilprac/2614
  22. Puspitawati, D. (2017). Urgent Need for National Maritime Security Arrangement in Indonesia: Towards Global Maritime Fulcrum. Indonesian Journal of International Law, 14 (3), 321–347. doi: http://doi.org/10.17304/ijil.vol14.3.697
  23. Hambali, S. (2017). Why Indonesia’s Drugs Problem is Getting Worse Despite ‘Shoot on Sight’ Orders and Draconian Laws. South China Morning Post. Available at: https://www.scmp.com/lifestyle/article/2120688/why-indonesias-drugs-problem-getting-worse-despite-shoot-sight-orders-and Last accessed: 13.02.2020
  24. Novan Prasetya, M., Rizky Deovanka, S. (2018). Regional Government Policy in Preventing Illegal Drug Trade Case Study: North Sumatera. Journal of Islamic World and Politics, 2 (1), 189–204. doi: http://doi.org/10.18196/jiwp.2111
  25. Janiah, Z. O. (2013). Kejahatan Narkoba sebagai Fenomena dari Transnational Organized Crime. Pranata Hukum Journal, 8 (2), 97. Available at http://jurnal.ubl.ac.id/index.php/PH/article/download/190/562
  26. Naseh, M. (2019). Karakteristik Pelaku Kejahatan Transnasional Terorganisir di Indonesia dan Eropa. Jurnal Hubungan Internasional, 8 (1), 48–60. doi: http://doi.org/10.18196/hi.81144
  27. Leechaianan, Y., Longmire, D. (2013). The Use of the Death Penalty for Drug Trafficking in the United States, Singapore, Malaysia, Indonesia and Thailand: A Comparative Legal Analysis. Laws, 2 (2), 115–149. doi: http://doi.org/10.3390/laws2020115
  28. Pangaribuan, A. M. A., Manthovani, K. (2019). Causes and Consequences of the War on Marijuana in Indonesia. Indonesia Law Review, 9 (2), 17–36. doi: http://doi.org/10.15742/ilrev.v9n2.502
  29. Narcotics Control in China (2000). Information Office of the State Council of the Peoples Republic of China. Available at: http://www.china-embassy.org/eng/zt/mzpkz/t36387.htm Last accessed: 12.02.2020
  30. Sudanto, A. (2017). Penerapan Hukum Pidana Narkotika di Indonesia. ADIL Law Journal, 8 (1), 137–161. Available at: https://media.neliti.com/media/publications/217402-penerapan-hukum-pidana-narkotika-di-indo.pdf
  31. Siswanto, S. (2012). Politik Hukum Dalam Undang-Undang Narkotika. Jakarta: Rineka Cipta, 321.
  32. Hakim, M. A., Setiyono, J. (2020). Indonesian death penalty: seen from the concept based on human rights. Diponegoro Law Review, 5 (2), 188–199. doi: http://doi.org/10.14710/dilrev.5.2.2020.188-199
  33. Ananthan, R. (2019). Death Penalty in Malaysia: to Abolish or not to Abolish? Malayan Law Journal Articles, 2. Available at: https://www.researchgate.net/publication/341538939_Death_Penalty_in_Malaysia_To_Abolish_or_Not_to_Abolish
  34. Maramis, F. (2012). Hukum Pidana Umum dan Tertulis di Indonesia. Jakarta: Rajawali Pers, 241.
  35. Johnson, D. T. (2010). Asia’s Declining Death Penalty. The Journal of Asian Studies, 69 (2), 337–346. doi: http://doi.org/10.1017/s0021911810000021
  36. Lubis, T. M., Lay, A. (2009). Kontroversi Hukuman Mati Perbedaan Pendapat Hakim Konstitusi. Jakarta: Penerbit Buku Kompas, 456.
  37. Amnesty International (2008). Does the Death Penalty Deter Crime? Getting the Facts Straight. Available at: https://www.amnesty.org/download/Documents/48000/act500062008en.pdf
  38. Sergeyeva, V., Pokras, A. (2012). The Abolition of the Death Penalty and Its Alternative Sanction in Europe: Belarus, Russia, and Ukraine. Penal Reform International, 41. Available at: https://cdn.penalreform.org/wp-content/uploads/2013/05/Eastern-European-research-Death-Penalty-Alternative-Sanctions-ENGLISH-March-2012.pdf
  39. Prabowo, D. (2019). Apakah Hukuman Mati Mampu Membuat Jera Koruptor? Available at: https://nasional.kompas.com/read/2019/12/12/16193201/apakah-hukuman-mati-mampu-membuat-jera-koruptor?page=all Last accessed: 17.12.2020
  40. Kepala BNN: Pengguna Narkoba pada 2019 Tembus 3,6 Juta Orang (2019). Available at: https://www.liputan6.com/news/read/4127338/kepala-bnn-pengguna-narkoba-pada-2019-tembus-36-juta-orang#:~:text=Liputan6.com%2C%20Jakarta%20%2D%20Kepala,menembus%20angka%20tiga%20juta%20orang.&text=Pengguna%20ganja%20mencapai%2063%20persen Last accessed: 05.01.2020
  41. De Ungria, M. C. A., Jose, J. M. (2020). The war on drugs, forensic science and the death penalty in the Philippines. Forensic Science International: Synergy, 2, 32–34. doi: http://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2019.11.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31

Як цитувати

Hartanto, H., & Ningrum Amin, B. S. (2021). Ефективність смертної кари як профілактичної дії щодо зменшення чисельності пов’язаних з наркотиками злочинів в Індонезії. ScienceRise: Juridical Science, (1(15), 29–37. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2021.225793

Номер

№ 1(15) (2021)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Hartanto Hartanto, Bella Setia Ningrum Amin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.